Інститут Україніки
організація З Вікіпедії, вільної енциклопедії
«Інститу́т Украї́ніки» — міжнародна громадська організація, що досліджує історію культури України. Заснована Олексієм Лазько та Іриною Довгалюк у 2008 році у місті Дніпро.
![]() | Цю статтю написано переважно за джерелами, які тісно пов'язані з предметом статті. Це може призвести до порушень нейтральності та недостатньої перевірності вмісту. |
![]() | |
Дата заснування | 2008 |
---|---|
Тип | Міжнародна громадська організація |
Голова | Лазько Олексій Миколайович |
Положення | Статут, зареєстрований Міністерством юстиції України |
Адреса | Україна, Дніпро |
Джерела фінансування | Благодійний фонд Олексія Лазька [1] |
Офіційний сайт | ukrainica.org.ua |
Програма
Сформувати на регіональному та національному рівнях громадську свідомість, що ґрунтуватиметься на етнопсихологічних і культурних цінностях українського народу. Саме ці цінності мають стати передумовами відродження національної трудової, економічної та політичної етики суспільних відносин.
Діяльність організації
Узагальнити
Перспектива
Завдяки підтримці благодійного фонду Олексія Лазька Інститутом були зібрані історико-культурні матеріали, що знайшли відображення у наступних виданнях:[2]
- «Хроніка-2000» — культурологічний альманах у двох томах, присвячений культурі та історії Придніпров'я.
- «Палімпсест» — колективна монографія, присвячена історії Дніпропетровська.
- «Павлоградське повстання 1930 р. Документи і матеріали». Збірник, у якому вперше в українській історіографії досліджується антирадянське повстання селян 1930 р. на Дніпропетровщині. Спогади очевидців та їхніх нащадків.
- «Оріхівська справа. 1932». Збірник документів і матеріалів найрезонансніших справ, які були інспіровані радянським керівництвом на початку 1930-х років на території сучасної Запорізької області.
- «Дмитро Яворницький та його родовід». Репрезентовані в книзі документи є цінним джерелом для висвітлення невідомих сторінок в біографії Д. Яворницького.
- Серія брошур «Дніпропетровськ — виміри історичної долі», «Український дім» добродія Хрінникова, «Символ єднання та волі українського люду. Адріан Феофанович Кащенко». Видання ілюстровані рідкісними фотографіями.
- Колекція листівок «Катеринослав — Дніпропетровськ 100 років потому».
Проєкти
Узагальнити
Перспектива
Єдність у різномаїтті
Збереження культурної, релігійної, національної спадщини українського народу, підтримка культурної самобутності національних общин, що проживають на території України, формування на цій основі правової держави, цивілізованого суспільства.[3][4]
Місто та час
Роль міст у житті соціуму важко переоцінити, і урбанізаційний процес можна розглядати як своєрідний синонім цивілізаційного поступу. Міста були і є результатом розвитку творчих сил суспільств. Вони завжди були акумуляторами і позитиву, і негативу. Сучасний стан вивчення ролі міст в історії України ще далекий від досконалості. У Придніпров’ї, де, шириться зацікавленість минулим, ще й досі немає жодного міста, чия б історія становила складову частину його іміджу. Ця проблема постає серед найбільш актуальних.[5]
Пам’ять: події та персоналії
Проєкт займається персоніфікацією міської історії, яка спрямована не лише на розвиток біографічного жанру, але й на поліпшення історичного клімату міста і посилення ролі історії в його повсякденному бутті. Для кожної людини рідне місто може бути ніби альбом великої родини. Повернення до «сімейних альбомів міст» втрачених фото, вшановуючи тих особистостей, які були несправедливо викреслені з народної пам’яті.
Для цього на будинках Дніпропетровська встановлюватимуться меморіальні дошки, що нагадуватимуть жителям міста про тих людей, які зробили вагомий внесок в економічний та духовний розвиток рідного краю.
Дата встановлення | Прізвище | Адреса | Фото |
---|---|---|---|
5 вересня 2008 року[6] | Риндовська Олександра та Понятовський Андрій | На будівлі 33 гімназії | |
19 вересня 2008 року[7] | Акінфієв Іван | ||
29 жовтня 2008 року[8] | Кащенко Андріан | ||
15 серпня 2009 року[9] | Корж Микита | ||
16 лютого 2011 року[10] | Підмогильний Валеріан | ||
22 квітня 2011 року[11] | Скоробогатов Дмитро | ||
15 вересня 2011 року[12] | Сахненко Данило | ||
В рамках проєкту планується встановлення меморіалу міським головам Дніпропетровська різних часів.
Коріння міста
18 серпня 2007 в рамках проєкту "Коріння міста" на Набережній Заводській було встановлення пам’ятного знаку „Новий Кодак”[13][14]
Дніпропетровськ — космічна столиця
Дніпропетровськ гідно пишається іменами М. Янгеля, О. Макарова, С. Корольова. Завдяки їхнім розробкам та науково-виробничим колективам у жорстко поляризованому ХХ столітті тривалий час зберігався паритет двох різних ідеологічних систем – СРСР та США, і, таким чином, вдалося уникнути третьої світової війни.
Ім’я Дніпропетровська навіки пов’язане з діяльністю таких підприємств як КБ «Південне», завод «Південмаш», НІЇТМ, НДІ «Орбіта», де, по суті створювався ракетно-ядерний щит СРСР.
Історія космічної галузі, безумовно, важлива сторінка не лише в новітній історії міста, а і в історії держави.
Видатні люди Дніпропетровська
Інститут Україніки збирає енциклопедичні данні про видатних людей міста Дніпропетровськ
Села України
Україна - аграрна держава, її формування проходило під впливом процесів, які відбувалися у селах. З переходом до індустріального суспільства в Україні роль міст значно зростає. Але на нашу думку село зостається осередком збереження національної традиції, шанування родини та зв’язок поколінь , яке має великий вплив на формування українського менталітету. [15]
Проєкт Пошук
Інститут у межах проєкту «Пошук» веде дослідження, які охоплюють проблему зародження цивілізації у Придніпров’ї, а також розвитку подій у Надпоріжжі – місцевості, де розташований сучасний Дніпропетровськ, та пошук древніх історичних пам’яток.[16]
Документальне кіно
Створення відеофільмів про визначні події та особистості в історії і культурі України - головна мета цього проєкту.[17]
Опір в Україні
Дослідження повстань та опору в Україні є головним завданням цього проєкту. Це явище має неоднозначний характер та походження. Навіть у формах його реалізації є багато того, що суперечить етнічним характеристикам українців.ХХ ст. [18]
Кладовища України
Важко, мабуть, знайти більш давню проблему в історії людства ніж споконвічне «Бути чи не бути». Зрозуміло, що межа між життям і смертю дуже мінлива, але ідучи із життя, людина не зникає безслідно. [19]
Джерела
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.