Іновроцлавське воєводство

Іновроцлавське воєводство
пол. Województwo inowrocławskie; лат. Palatinatus Iuniuladislaviensis
	Герб
Адм. центр	Іновроцлав
Країна	Корона Королівства Польського
Регіон	Великопольська провінція
Населення
- повне	51 507 осіб (1790)
- повна	2900 км²
Дата заснування	14 століття
Дата ліквідації	1772
	Вікісховище має мультимедійні дані; за темою: Іновроцлавське воєводство

Іновро́цлавське воєво́дство (лат. Palatinatus Iuniuladislaviensis, пол. Województwo inowrocławskie) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій. Існувало з 14 століття до 1772 року. Створене на основі земель Іновроцлавського князівства. Входило до складу Великопольської провінції. Належало до регіону Великопольща, історичної області Куявія. Розташовувалося в західній частині Речі Посполитої, на півночі Великопольщі. Головне місто — Іновроцлав. Очолювалося іновроцлавськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у містечку Радзеїв. Мало представництво із 2 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 5 повітів. Станом на 1772 рік площа воєводства становила &&&&&&&&&&&05877.01300005877,13 км²^[1]. Населення в 1790 році нараховувало &&&&&&&&&&051507.&&&&0051 507 осіб. Ліквідоване 1772 року під час першого поділу Речі Посполитої. Територія воєводства увійшла до складу округи Нетце королівства Пруссія, а з 1807 року — до провінції Західна Пруссія. До 1420 року називалося Гнівко́вським воєводством (пол. Województwo gniewkowskie), центром якого було місто Гнівково.