Індо-парфянське царство

Індо-парфянське царство — історична держава, що існувала від кінця I століття до н. е. до середини II століття н. е. на території сучасних Афганістану, Пакистану та Північної Індії.

Індо-парфянське царство ← 12 до н. е. – 130 → Столиця Таксила/Кабул Форма правління Монархія Династія Сурени Цар  - 20-10 до н. е. Гондофар Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Індо-парфянське царство

Індо-парфянські правителі представляли династію Суренів, засновником якої був Гондофар. Упродовж майже всієї історії існування держави її столицею була Таксила (сучасний Пакистан), але в останні роки перед падінням царства столицю було перенесено до Кабула.

Правителі

• Гондофар (20—10 до н. е.)
• Абдагас (початок I століття)
• Сатавастр (бл. 65—70)
• Сарпедон (бл. 70)
• Ортагнес (бл. 70)
• Убузан (бл. 77)
• Санабар (бл. 80)
• Сас або Гондофар II (бл. 85)
• Абдагас II (бл. 90)
• Пакор (бл. 100)

Джерела

• «Les Palettes du Gandhara», Henri-Paul Francfort, Diffusion de Boccard, Paris, 1979
• «Reports on the campaigns 1956—1958 in Swat (Pakistan)», Domenico Faccenna
• «Sculptures from the sacred site of Butkara I», Domenico Faccena
• Монети Індо-парфянських царів
• Історія Греко-індії