Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Іліодо́р Чистяко́в (в миру Іоан Чистяков; 25 вересня 1794, село Воскресенське, Калузька губернія, Російська Імперія - 14 лютого 1861, Білгородський Троїцький монастир) — єпископ Російської православної церкви, архієпископ Курський і Білогородський.
Іліодор Чистяков | |
---|---|
Народився | 25 вересня (6 жовтня) 1794 або 1792[1] Воскресенськ, Жиздринський повіт, Калузьке намісництво, Російська Імперія |
Помер | 2 (14) лютого 1861 або 1861[1] Білгород, Курська губернія, Російська Імперія |
Поховання | Бєлгород |
Громадянство | Російська Імперія |
Діяльність | священик, єпископ Курський і Білгородський |
Галузь | православна церква[1] і Гомілетика[1] |
Alma mater | Московська духовна академія |
Науковий ступінь | магістр богослов'яd |
Знання мов | російська[1] |
Посада | єпископ |
Конфесія | православ'я |
Народився бл. 1792 в селі Воскресенському (нині - село Воскресенськ в Кіровському районі Калузької області в родині священика.
Навчався в Калузькій семінарії. У 1816 році вступив до Московської духовної академії, яку закінчив у 1820 році зі ступенем магістра богослів'я.
18 вересня 1820 року призначений інспектором і професором Костромської семінарії, а 18 грудня того ж року пострижений в чернецтво.
1 січня 1821 висвячений на ієродиякона, а 2 січня - у ієромонаха.
5 вересня 1822 року призначений інспектором Московської семінарії.
22 серпня 1823 переміщений ректором Рязанської семінарії і призначений соборним ієромонахом при Московському Донському монастирі.
З 4 травня 1824 року - ігумен Рязанського Богословського монастиря.
22 липня 1825 переведений настоятелем в Рязанський Свято-Троїцький монастир і зведений в сан архімандрита.
З 12 грудня 1827 року - ректор Новгородської семінарії.
З 1828 року - настоятель Новгородського Антонієвого монастиря (по Строєву в 1828 р. він недовго був архімандритом Рязанського Спасо-Преображенського монастиря і тільки після цього переведений в Новгородський Антонієвський монастир).
13 березня 1832 хіротонізований на єпископа Курського і Білгородського.
Архієрей не користувався великим авторитетом серед вихованців Курської семінарії. На нього ходило чимало семінарських епіграм, од, сатиричних творів. Однак він не був байдужим і неуважним до успіхів вихованців. Його привели в захват відповіді на іспитах Михайла Булгакова, майбутнього митрополита. Відразу ж після іспиту архп. Іліодор дізнався про сім'ю обдарованого учня і подбав про його забезпечення. Преосвященний так полюбив Михайла, що навіть брав його на канікули до себе в будинок. Згодом обдарований вихованець Булгаков був посланий для продовження освіти в Київську духовну академію.
З особливим шануванням і любов'ю ставився до Глинського подвижника старця Феодота Левченка, був до нього дуже уважний і просив молитися за себе.
24 березня 1844 возведений у сан архієпископа. Складався почесним членом конференції Казанської духовної академії.
У 1845 році керував Білгородським Троїцьким монастирем.
З 1847 року - член таємної комісії у справах про розкольників і відступників від Православ'я.
В архівах відзначається, що, отримавши звання члена секретної комісії у справах про розкольників, преосв. Іліодор проявив себе занадто ревним виконавцем, причому не відрізнявся чесністю, а вдавався до жорстокості і хабарництва.
Преосв. Іліодор займався і проповідництвом. Хоча і не відрізнявся особливою силою слова, але твори свої друкував. З усіх виданих його творів архієпископ Філарет Чернігівський високу оцінку дав лише його "Чотиридесятниці". Інші твори слабкі за думкою і вираженням.
5 листопада 1860 року за проханням звільнений на спокій в Білгородський Троїцький монастир, де і помер 2 лютого 1861 року. Похований під Троїцьким собором Білгорода.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.