Ільїчов Леонід Федорович

Леонід Федорович Ільїчов (15 березня 1906(19060315), місто Катеринодар, тепер місто Краснодар, Російська Федерація — 17 серпня 1990, Москва) — радянський партійний діяч та філософ, доктор філософських наук, професор (1940), академік Академії наук СРСР (29.06.1962). Кандидат у члени ЦК КПРС (1952—1956 і 1981—1990). Член Центральної ревізійної комісії КПРС (1956—1961 і 1976—1981). Член ЦК КПРС (1961—1966). Секретар ЦК КПРС (1961—1965). Депутат Верховної Ради Російської РФСР 2—3-го і 5-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 6-го скликання.

Ільїчов Леонід Федорович
Народився	2 (15) березня 1906 Катеринодар, Російська імперія
Помер	17 серпня 1990(1990-08-17) (84 роки) Москва, РРФСР, СРСР
Поховання	Кунцевський цвинтар
Країна	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	політик, журналіст, філософ
Галузь	історичний матеріалізм і діалектичний матеріалізм
Alma mater	Інститут червоної професури
Науковий ступінь	доктор філософських наук
Вчене звання	академік АН СРСР[d]
Заклад	Вища партійна школа при ЦК КПРС[d]
Членство	Академія наук СРСР
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ільїчов.

Біографія

Народився в селянській родині. У 1918—1924 роках — учень ливарника, підручний ливарника на заводі в місті Катеринодарі.

Член РКП(б) з 1924 року.

У 1924—1927 роках — на комсомольській роботі в Краснодарі і Ростові-на-Дону: завідувач політпросвітвідділу, секретар районного комітету ВЛКСМ, в апараті окружного комітету ВЛКСМ.

У 1930 році закінчив Північно-Кавказький комуністичний університет.

З 1930 по 1931 рік — викладач Північно-Кавказького комуністичного університету.

У 1931—1934 роках — в апараті Північно-Кавказького крайового комітету ВКП(б). Одночасно до 1934 року — завідувач кафедри Горського сільськогосподарського інституту імені Серго Орджонікідзе в місті Владикавказі (Орджонікідзе).

У 1938 році закінчив Філософський інститут червоної професури в Москві.

У 1938—1940 роках — член редакційної колегії і відповідальний секретар редакції журналу «Большевик». У 1940—1944 роках — член редакційної колегії і відповідальний секретар редакції газети «Правда».

У 1944—1946 роках — відповідальний редактор, у 1946—1948 роках — головний редактор газети «Известия».

У 1948 році — заступник начальника Управління пропаганди і агітації ЦК ВКП(б). У 1948—1949 роках — 1-й заступник завідувача відділу пропаганди і агітації ЦК ВКП(б).

З березня 1949 року — завідувач кафедри журналістики Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б).

20 липня 1949 — 23 червня 1951 року — 1-й заступник головного редактора газети «Правда».

23 червня 1951 — 1952 року — головний редактор газети «Правда».

У 1953—1958 роках — завідувач відділу друку і член колегії Міністерства закордонних справ СРСР. Одночасно очолював редакцію журналу «Международная жизнь».

У 1958 — грудні 1962 року — завідувач відділу пропаганди і агітації ЦК КПРС по союзних республіках.

31 жовтня 1961 — 26 березня 1965 року — секретар ЦК КПРС з питань ідеології. 23 листопада 1962 — 26 березня 1965 року — голова Ідеологічної комісії ЦК КПРС. 20 грудня 1962 — травні 1965 року — завідувач ідеологічного відділу ЦК КПРС. Ідеолог хрущовської антирелігійної кампанії.

У травні 1965 — 1989 року — заступник міністра закордонних справ СРСР.

З 1989 року — персональний пенсіонер союзного значення. У 1989 — серпні 1990 року — радник при Міністерстві закордонних справ СРСР.

Автор праць з діалектичного й історичного матеріалізму, методологічних проблем суспільниз і природничих наук, питань зовнішньої політики СРСР і міжнародних відносин та ін. Один з авторів книги «Віч-на-віч з Америкою» (1959). Був головою Наукової ради АН СРСР з комплексної проблеми «Закономірності розвитку соціалізму і переходу до комунізму».

Помер 17 серпня 1990 року. Похований на Кунцевському цвинтарі в Москві.

Основні праці

• 1939 — Корифеї революційної науки. — М., (в співавт.);
• 1940 — Про книгу Ф. Енгельса «Людвіг Фейєрбах і кінець класичної німецької філософії». — М.;
• 1941 — Про роль особистості в історії. — М.;
• 1953 — Про працю Ф. Енгельса «Анти-Дюрінг». — М.;
• 1958 — Прогрес науки і техніки та міжнародні відносини. — М.;
• 1959 — Віч-на-віч з Америкою. Розповідь про поїздку Н. С. Хрущова в США. — М., (в співавт. з О. І. Аджубеєм, М. М. Грибачовим, П. О. Сатюковим, Ю. О. Жуковим);
• 1960 — В. І. Ленін. Біографія. Т. 1—2. — М., (8-е вид. 1987, в співавт.);
• 1962 — Ленінським курсом до перемоги комунізму. — М.;
• 1962 — Наукова основа керівництва розвитком суспільства. — М.;
• 1962 — Основи політичних знань. — 4-е вид., — М., (редактор);
• 1963 — Методологічні проблеми природничих та суспільних наук. — М.;
• 1963 — Суспільні науки та комунізм. — М.;
• 1970 — Фрідріх Енгельс: Біографія. — М., (редактор);
• 1971 — Мислитель, борець, людина (про Фрідріха Енгельса). — М.;
• 1977 — Філософія та науковий прогрес: деякі методологічні проблеми природознавства та суспільствознавства. — М.;
• 1978 — «Анти-Дюрінг» Ф. Енгельса і сучасність. — М., (разом з Т. І. Ойзерманом);
• 1981 — Проблеми матеріалістичної діалектики: про світоглядну та методологічну функції діалектики. — М.;
• 1982 — Матеріалістична діалектика як загальна теорія розвитку. Кн. 1—4. — М., 1987 (редактор);
• 1983 — Історичний матеріалізм: проблеми методології. — М.;
• 1983 — Філософський енциклопедичний словник (2-е вид. 1989, редактор).

Звання

• Надзвичайний і Повноважний Посол СРСР

Нагороди

• три ордени Леніна (4.05.1962; 13.03.1981; 14.03.1986)
• орден Жовтневої Революції (22.10.1971)
• орден Вітчизняної війни І ст. (23.09.1945)
• п'ять орденів Трудового Червоного Прапора (11.07.1945; 8.07.1949; 15.02.1961; 23.03.1966; 15.03.1976)
• орден «Знак Пошани» (7.04.1956)
• медаль «За трудову доблесть» (25.12.1959)
• медалі
• Ленінська премія (1960) — за участь у створенні книги «Віч-на-віч з Америкою» (про поїздку Микити Хрущова в США).^[1].
• премія імені Воровського (1963)
• премія імені Фрідріха Енгельса (1981)

Примітки

1. Премія отримана разом із Олексієм Аджубеєм, Миколою Грибачовим, Юрієм Жуковим, Володимиром Лебедєвим, Євгеном Літошком, Вікентієм Матвеєвим, Володимиром Орловим, Павлом Сатюковим, Олегом Трояновським, Андрієм Шевченком, Григорієм Шуйським

Джерела

• Ільїчов Леонід Федорович [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.]