Ізотопи менделєвію

Менделєвій (Md) є синтезованим елементом, отож стандартні атомні маси не можуть бути подані. Як і будь-який штучний елемент, він не має жодного стабільного ізотопа. Першим синтезованим ізотопом був ²⁵⁶Md (також був першим ізотопом серед усіх елементів коли за один раз отримано один атом) у 1955 році. Відомі 16 радіонуклідів, атомні маси яких перебувають в діапазоні від ²⁴⁵Md до ²⁶⁰Md, а також 5 ізомерів ядер. Найбільш довгоживучим ізотопом є ²⁵⁸Md, який має період напіврозпаду 51.3 доби, а найдовшу тривалість життя серед ізомерів має ^258mMd з періодом напіврозпаду 58.0 хвилини.

Таблиця

Символ ізотопу	Z(p)	N(n)	Маса ізотопу (u)	Період напіврозпаду	Типи розпаду[1][n 1]	Дочірні ізотопи	Спін і парність ядра
	Енергія збудження
245Md	101	144	245.08081(33)#	0.90(25) мс	СП	(різні)	(1/2−)#
					α (рідко)	241Es
245mMd	200(100)# кеВ			400(200) мс [0.35(+23−16) с]	α	241Es	(7/2+)
					β+ (рідко)	245Fm
246Md	101	145	246.08171(28)#	1.0(4) с	α	242Es
					β+ (рідко)	246Fm
247Md	101	146	247.08152(22)#	1.12(22) с	СП	(різні)	1/2−#
					α (рідко)	243Es
247mMd				~0.2 с	α (99.99%)	243Es
					СП (10−4%)	(різні)
248Md	101	147	248.08282(26)#	7(3) с	β+ (80%)	248Fm
					α (20%)	244Es
					β+, СП (.05%)	(різні)
249Md	101	148	249.08291(22)#	24(4) с	α (60%)	245Es	(7/2−)
					β+ (40%)	249Fm
249mMd	100(100)# кеВ			1.9(9) с			(1/2−)
250Md	101	149	250.08442(32)#	52(6) с	β+ (93%)	250Fm
					α (7%)	246Es
					β+, СП (.02%)	(різні)
251Md	101	150	251.084774(20)	4.0(5) хв	β+ (90%)	251Fm	7/2−#
					α (10%)	247Es
252Md	101	151	252.08643(14)#	2.3(8) хв	β+ (50%)	252Fm
					α (50%)	248Es
253Md	101	152	253.08714(3)#	12(8) хв [6(+12−3) хв]	β+	253Fm	7/2−#
					α	249Es
254Md	101	153	254.08959(11)#	10(3) хв	β+	254Fm	(0−)
					α (рідко)	250Es
254mMd	50(100)# кеВ			28(8) хв	β+	254Fm	(3−)
					α (рідко)	250Es
255Md	101	154	255.091084(7)	27(2) хв	β+ (92%)	255Fm	(7/2−)
					α (8%)	251Es
					СП (.15%)	(різні)
256Md	101	155	256.09389(13)#	77(2) хв	β+ (89%)	256Fm	(1−)
					α (11%)	252Es
257Md	101	156	257.0955424(29)	5.52(5) год	ЗЕ (84.8%)	257Fm	(7/2−)
					α (15.2%)	253Es
					СП (1%)	(різні)
258Md	101	157	258.098431(5)	51.5(3) доби	α (99.99%)	254Es	(8−)#
					β− (.0015%)	258No
					β+ (.0015%)	258Fm
258mMd	0(200)# кеВ			57.0(9) хв	ЗЕ (70%)	258Fm	1−#
					СП (20%)	(різні)
					β− (10%)	258No
					α (1.2%)	254Es
259Md[n 2]	101	158	259.10051(22)#	1.60(6) год	СП (98.7%)	(різні)	7/2−#
					α (1.3%)	255Es
260Md	101	159	260.10365(34)#	27.8(8) доби	СП (85%)	(різні)
					α (5%)	256Es
					ЗЕ (5%)	260Fm
					β− (3.5%)	260No

1. Скорочення:
   ЗЕ: Захоплення електрону
   ІП: Ізомерний перехід
   СП: Спонтанний поділ
2. Напряму не синтезований, а знайдений у продуктах поділу 259No

Нотатки

• Оцінки позначені # отримані не з чисто експериментальних даних, але частково з загальних тенденцій. Спіни зі слабким оцінковим обґрунтуванням взяті в дужки.
• Невизначеності подано в скороченій формі в дужках після відповідних останніх цифр. Невизначеність позначає одне стандартне відхилення за винятком ізотопного складу і атомної маси від IUPAC, яка використовує розширені невизначеності.

Хронологія відкриття ізотопів

Ізотоп	Відкритий	Реакція
245Md	1996	209Bi(40Ar,4n)
246Md	1996	209Bi(40Ar,3n)
247Md	1981	209Bi(40Ar,2n)
248Md	1973	241Am(12C,5n)
249Md	1973	241Am(12C,4n)
250Md	1973	243Am(12C,5n), 243Am(13C,6n)
251Md	1973	243Am(12C,4n), 243Am(13C,5n)
252Md	1973	243Am(13C,4n)
253Md	1992	243Am(13C,3n)
254Md	1970	253Es(α,3n)
255Md	1958	253Es(α,2n)
256Md	1955	253Es(α,n)
257Md	1964	252Cf(11B,α2n)
258Md	1970	255Es(α,n)
259Md	1982	248Cm(18O,α3n)[2]
260Md	1989	254Es+18O, 22Ne — transfer