Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Мови індоєвропейської родини класифікуються як або кентум-мови, або сатем-мови залежно від того, як розвивалися дорсальні приголосні (звуки типу «К», «Г» і «Й») реконструйованої праіндоєвропейської мови (ПІМ). Прикладом різного розвитку є слова на позначення "сотня", що зустрічаються в ранніх атестованих індоєвропейських мовах (саме через них дві гілки отримали свої назви). У кентум-мовах вони зазвичай починалися зі звуку /k/ (латинське centum вимовлялося з початковим /k/), а в сатем-мовах часто починалися зі звуку /s/ (приклад satem походить з авестійської мови, мови зороастрійських священних текстів).
Унаслідок satəm-палаталізації[1] сталися такі зміни в системі консонантизму:
Терміни походять від слів, що позначають числівник «сто» у репрезентативних мовах кожної групи (латинська centum і авестійська satəm).
До мов групи «сатем» входять індоіранські, балтослов'янські (балтійські та слов'янські), албанська, вірменська і, можливо, певна кількість незадокументованих мертвих мов, таких як фракійська та дакська. У цій групі велярні та лабіовелярні звуки праіндоєвропейської мови розвинулися у велярні, а палатовелярні стали шиплячими та свистячими. Хоча албанська мова визнана мовою сатем, можна припустити, що в праалбанській мові прості велярні та лабіовелярні звуки не були повністю об'єднані.
Група «Кентум» збігається з «несатем», тобто включає всі інші мови. Конкретніше, за визначенням «мов з лабіалізацією» К. Бругмана, до групи кентум входять італійські, кельтські, германські, грецька і, можливо, невеликі та невідомі групи мертвих мов (таких як венетська мова та давньомакедонська мова, а також, імовірно, іллірійські мови). У цій групі велярні та палатовелярні звуки праіндоєвропейської мови були об'єднані у велярні. У тохарських мовах всі ряди звуків були теж об'єднані в один велярний ряд: відносна хронологія цієї зміни невідома, що характерно для мов групи кентум.
Анатолійські мови явно не зазнали змін, характерних для сатем або кентум. Велярні ряди залишилися незмінними в лувійській мові, натомість хеттська мова, можливо, зазнала вторинного кентумізування, проте точні дані відсутні.
Ізоглоса кентум — сатем пояснює еволюцію трьох рядів дорсальних приголосних, реконструйованих для Праіндоєвропейської мови,*kʷ, *gʷ, *gʷ ʰ (лабіовелярні),*k, *g, *gʰ (велярні), і*ḱ, *ǵ, *ǵ ʰ; (палатовелярні) в дочірніх мовами. Поділ на групи кентум та сатем дає лише загальне уявлення про материнську мову, що мала повний набір дорсальних звуків. Пізніші зміни в окремих групах індоєвропейських мов: схожі з описаною вище палаталізацією латинської k на s у деяких романських мовах або злиття *kʷ з *k у кельтських — не мали ефекту відокремлення.
Август Шлайхер у виданому 1871 року «Компендіумі» вважав, що існував єдиний велярний ряд,k, g, gh. Карл Бругман 1886 року у праці «Grundriss» («Короткий курс») визнавав лише два ряди, позначаючи їх q, g, gh «велярні проривні» проти k̑, g̑ та g̑h «палаталізовані проривні». Терміни Бругмана: «мови з лабіалізацією» або «u̯-мови» для мов кентум та «мови без лабіалізація» для сатем. На його думку:
Для слів і груп слів, яких немає в жодній мові з лабіалізованим велярним звуком (чисті велярні), наразі не можна встановити наявність колись у минулому u̯-змішування.
Проте у виданні цієї праці 1897 року Бругман змінив свою думку та прийняв термінологію кентум/сатем, запроваджену Бадке 1890 року. Відповідно, він позначив лабіовелярні як qu̯, qu̯h, gu̯, gu̯h (доповнивши також безголосними аспіратами).
Останнім часом наявність трьох дорсальних рядів у прамові не приймається усіма вченими. Реконструйований «середній» ряд може бути артефактом запозичення між ранніми дочірніми мовами в процесі сатемізації. Наприклад, Освальд Семереньї (у своєму «Вступі»), визнаючи використання поділу *kʷ,*k, *ḱ як символізації звукових відповідностей, стверджував, що підтримка трьох фонологічно розділених рядів у праіндоєвропейській мові незадовільна. Він віддав перевагу подвійній нотації *kʷ, *k. Серед інших вчених, які вважають, що праіндоєвропейська мова мала два дорсальних ряди, — Єжи Курилович (1935), Антуан Мейє (1937), Вінфред Леманн (1952) і Вудгаус (1998).
Мови групи «сатем» виявляють характерну зміну співзвучних праіндоєвропейській палатовелярних звуків (*ḱ, * ǵ, * ǵ ʰ) в африкат та фрикативні приголосні, вимовлені в передній частині рота. Наприклад, *ḱ став в санскриті ś [ʃ], в авестійській, українській та вірменській мовах — s, в литовській š [ʃ] і в албанській th [θ]. Водночас характерні для прамови велярні (*k, *g, *gʰ) і лабіовелярні (*kʷ, *g ʷ, *gʷ ʰ) злилися в цих мовах та пізніше втратили при їхній вимові округлення губ.
«Зсув» сатем легко проілюструвати числівником «100», що звучав праіндоєвропейській мовою як *ḱm̥tóm, яке стало, наприклад, satəm в авестійській (що і дало назву всій групі), (śatam) у санскриті, sad у перській, šimtas в литовській, сто в українській тощо. На противагу латинській centum (вимовляється [кентум]), англійській hund(red) - (з /h/ з раннього *k), грецькій (he) katon, валлійській cant тощо. Албанське слово qind— це запозичення з латинської centum.
Приклади:
Приклади:
У мовах групи «кентум» палатовелярні приголосні злилися зі звичайними велярними (*k, *g, *gʰ). Більшість мов кентум зберегли праіндоєвропейські лабіовелярні (*kʷ, *gʷ, *gʷ ʰ) або їхні історичні похідні, відмінні від простих велярних; наприклад, праіндоєвропейський *k: *kʷ → латинський c /k/: qu /kʷ/, грецький κ /k/: π /p/ (або τ /t/ перед першим голосним), готський /h/: /hʷ/, тощо.
Назва «кентум» походить від латинського слова centum «сто» (від праіндоєвропейської *ḱm̥tóm), ілюструючи об'єднання *k та *ḱ. Можна порівняти з санскритським śata або українським сто, в яких *ḱ змінилося на фрикативний звук.
Підтвердження існування лабіовелярних звуків /kʷ/, на відміну від простих подвійних /kW/, знайдено в грецькій (q- серії лінійного письма B), італійських (латинське qu), германських (готська hwair ƕ і qairþra q) та кельтських (огамічне письмо ceirt Q). Таким чином, за прийнятою реконструкцією праіндоєвропейської мови, лабіовелярність цього ряду може бути також новою для групи кентум, причинно пов'язаною з перенесенням палатовелярних звуків уперед. Головний аргумент на користь такого підходу надають анатолійські мови, хоча їхня фонетика й невідома в деталях. Хетти (і лувійці) використовували не символи серії q- тогочасного клинопису (які передавали безголосний увулярний звук у акадській мові), а передавали відповідні лабіовелярні звуки праіндоєвропейської мови як ku. Думки про те, передавало це один звук анатолійських мов чи групу /k+w/, розходяться. Подібність трьох дорсальних рядів оскаржується також за типологічними причинами, але цей аргумент не має великого значення, оскільки існують мови з такою трьохрядовою системою, наприклад язгулямська мова (одна з іранських мов, але її систему дорсальних не можна порівнювати з фонологією праіндоєвропейської мови). Загалом такі мови рідкісні, і один з трьох рядів зазвичай не вживається. Можна вважати, що жодна з існуючих індоєвропейських мов не зберегла повністю трьохрядову систему, навіть якщо вона була в прамові.
Останнім часом з'являлися повідомлення про те, що мова бангані в Індії має ознаки мови типу кентум, але згодом вони були визнані помилковими.
У XIX столітті часом вважали, що ізоглоса кентум — сатем розділяла в минулому різні діалекти індоєвропейської мови. Проте вже Карл Бругман і частково Йоганнес Шмідт довели, що поділ кентум/сатем був територіальною особливістю.
Неповна сатемізація в балтійських і, меншою мірою, слов'янських мов, була прийнята як доказ проникнення сатемічної зміни або як наслідок запозичень при ранніх контактах протобалтів та протогерманців. Приклади слідів лабіальних елементів лабіовелярних звуків у балто-слов'янських мовах включають литовське ungurys «вугор» <*angʷi-, литовське dygus «гострий» <*dʰ eig ʷ-. Відомі також приклади неповної сатемізації в індоіранських мовах, такі як санскритське гуру «важкий» ←*gʷer-; Кулам «стадо» ←*kʷel-; також куру «робити» ←*kʷer-, але це слово з'являється лише в текстах після написання Рігведи.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
