Loading AI tools
радянський і український композитор, диригент З Вікіпедії, вільної енциклопедії
І́гор Оле́гович Стецю́к (21 червня 1958, Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР) — радянський і український композитор. Професор. Заслужений діяч мистецтв України.
Стецюк Ігор Олегович | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 21 червня 1958 (66 років) |
Місце народження | Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР |
Громадянство | СРСР Україна |
Національність | українець |
Професія | композитор, диригент, педагог |
Освіта | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського і КНУКіМ |
Нагороди |
Народився 21 червня 1958 р. у місті Кривий Ріг. Закінчив Київський інститут культури (1981) та Київську консерваторію (нині Національна музична академія України) (1985, клас професора Андрія Штогаренка). Член Національної спілки композиторів України.
Працював на посаді професора Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського та Київського національного університету театру, кіно та телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. В 2015—2018 рр. також викладав в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Автор симфонічної, камерної, джазової та популярної музики, а також музики до чотирьох десятків кіно- та телефільмів, зроблених в Україні, Росії, Німеччині, Франції, Італії та США. Один з фундаторів вітчизняної школи електронної музики.
Серед творів: «Танці таїнств» (Sacral Dances), фантазія у стилі симфо-джаз-рок (2011), «Джоді-сюїта» для оркестру та чоловічого хору (2007), «Це твоя країна», сюїта для симфонічного оркестру, академічного та дитячого хорів, вокальної фольклорної групи, народних інструментів, рок-групи, синтезатора (1999), «Павана», композиція для симфонічного оркестру, хору, вокальної фольклорної групи, сопрано та гітари на тему Г. Форе (1997), «Ще не вмерла Україна», композиція для восьми солістів, симфонічного оркестру, дитячого хору та рок-групи на мелодію М. Вербицького, вірш П. Чубинського (2000) (аудіозапис цієї версії Державного Гімну України розташовано у залі духовних досягнень українського народу в Національному музеї історії України), Регтайм для струнних та ударних (1990), Кончерто гроссо для флейти, клавесина та камерного оркестру (1986), Квартет для двох скрипок, альта та віолончелі (1987), Весняний триптих для хору a cappella (1987), цикл інтерпретацій для електронних синтезаторів творів світової музичної класики (1983–1990); музика до театральних вистав, телешоу, музичне оформлення телеканалів та радіостанцій; композиції в стилі джаз-рок, пісні; обробки, аранжировки, транскрипції та перекладення світової академічної, джазової та пісенної класики для різних складів виконавців.
Художньо-естетичні принципи композитора базуються на поєднанні контрастних, навіть протилежних сфер зі всього арсеналу засобів музичної виразності: симфонізму як принципу інтонаційного розвитку та джазового інструментарію, українського архаїчного мелосу та електронних фактур і т. ін. Оркестровки відзначаються блиском та барвистістю. Його творам притаманні масштабність симфонічних форм та жанровість, демократичність водночас.
Музика до неігрового кіно, анімації
Протягом багатьох років І. Стецюк плідно співпрацює з такими виконавцями, як Т. Повалій (Україна), Лариса Доліна (Росія), К. Ріттель-Кобилянський (Німеччина), Т. Невілл, С. Лоукола (США), М. Карлос (Куба), Оркестр під керуванням М. Фінберга (Білорусь), Оркестр Стокгольмського радіо та телебачення (Швеція) та багатьма іншими.
Був одним з засновників Оркестру солістів Національної радіокомпанії України «Радіобенд Олександра Фокіна», музичним керівником та головним диригентом якого працював з 1999 до 2003 рр.
У 2011 році прийняв запрошення Європейської Мовної Юнії (Europian Broadcast Union) та датської компанії Swinging Europe очолити Об'єднаний оркестр Європи.
З 1996 р. він виступає як музичний керівник сценічних та телевізійних шоу. В 2005 р. він створив музичне оформлення міжнародного конкурсу «Євробачення». Стецюк також займається дослідницькою діяльністю в галузі електронного синтезу звуку, він є автором наукових статей.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.