Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ів Бонфуа | ||||
---|---|---|---|---|
Yves Bonnefoy | ||||
Ім'я при народженні | фр. Yves Jean Bonnefoy[1] | |||
Народився | 24 червня 1923 Тур | |||
Помер | 1 липня 2016 (93 роки) Париж | |||
Громадянство | Франція | |||
Місце проживання | Тур | |||
Діяльність | поет, прозаїк, есеїст, перекладач поезії | |||
Сфера роботи | поезія[2], есей[2], art criticismd[2], переклад[2] і творче та професійне письмоd[2] | |||
Alma mater | Паризький літературний факультетd, Lycée Descartesd і Університет Пуатьє | |||
Заклад | Принстонський університет, Університет Джонса Гопкінса, Брандейський університет, Єльський університет, Колеж де Франс[3], Міський університет Нью-Йорка, Женевський університет і Університет Провансу | |||
Мова творів | французька | |||
Жанр | поезія | |||
Членство | Американська академія мистецтв і наук і Баварська академія витончених мистецтв | |||
Конфесія | атеїзм | |||
У шлюбі з | Lucille Vinesd | |||
Діти | Mathilde Bonnefoyd | |||
Нагороди | ||||
Премії | Велика премія Французької академії за поезію (1981), Велика премія Співтовариства французьких письменників (1987), Гонкурівська премія за поезію (1987),Велика національна премія поезії (1993) | |||
| ||||
Ів Бонфуа у Вікісховищі | ||||
Ів Бонфуа (фр. Yves Bonnefoy, 24 червня 1923, Тур — 1 липня 2016, Париж) — французький поет, прозаїк, есеїст, перекладач.
Батьки — вихідці з селянської сім'ї. Закінчив підготовче відділення університету в м. Пуатьє за спеціальністю «загальна математика». У 1943 році переїхав до Парижа, був близький до сюрреалістів (Андре Бретон, В. Браунер, Р. Юбак та ін.), але в 1947 році відходить від сюрреалізму. Читав філософську літературу, відвідував лекції з філософії в Сорбонні, готував диплом про Бодлера і К'єркегора, займався історією і теорією мистецтва.
У 1953 році в серії, яку у видавництві «Меркюр де Франс» заснувала Адрієнн Моньє, Бонфуа видав першу книгу віршів «Про рух і нерухомості Дуви», що принесла йому популярність і визнання.
Бонфуа створив оригінальний поетичний світ, центр якого, як і в його прозі, в численних есе про поезію та живопис, — проблема «присутності», або «наявності», у протиборстві з «образом». Бонфуа належать монографії про Ф. Гойю, Джакомо Леопарді, Шарля Бодлера, Артюра Рембо, Жана Міро, Андре Джакометті, Е. Чільїде, переклади з Вільяма Шекспіра, Франческо Петрарки, Джона Кітса, В. Б. Єйтса, Й. Сеферіса, П. Целана, Д. Леопарді, Ц. Норвіда. Після 1960 року він викладає в різних університетах Франції, Швейцарії, США.
У 1967 — 1972 роках видавав разом з друзями, серед яких — Пауль Целан, Жак Дюпен, Андре дю Буше та інші поети, журнал «Ефемери».
У 1981 році обраний професором Колеж де Франс, де очолював кафедру порівняльної поетики (до 1993). Під його редакцією вийшов «Словник міфологій і релігій традиційних суспільств та стародавнього світу» (1981, 2 тт.; перевид. 1999).
Бонфуа — лауреат премії критики (1971), премії Монтеня (1978), Великої поетичної премії Французької Академії (1981), Великої премії Співтовариства французьких письменників (1987), Гонкурівської премії за поезію (1987), Великої національної поетичної премії (1993), міжнародної премії Чіно дель Дука (1995), Премії Бальцана (1995), премії Грінцане Кавур (1997), премії Джакомо Леопарді (2000), премії Франца Кафки (2007), премії Хорста Бінек (2007) та ін.
Деякі твори Бонфуа українською переклав Дмитро Чистяк (журнал «Сучасність», 2010, № 6)..
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.