Цвєтаєв Іван Володимирович

Цвєтаєв Іван Володимирович (рос. Цвета́ев Ива́н Влади́мирович, 1847-1913) — російський науковець-історик, археолог, філолог і мистецтвознавець, член-кореспондент Петербурзької академії наук, професор Московського університету.

Іван Володимирович Цвєтаєв
рос. Иван Владимирович Цветаев
Іван Цвєтаєв у парадному мундирі з нагоди відкриття Московського музею образотворчих мистецтв Іван Цвєтаєв у парадному мундирі з нагоди відкриття Московського музею образотворчих мистецтв
Народився	4 травня (17 травня) 1847(1847-05-17) Дроздово, Шуйський повіт, Владимирська губернія
Помер	30 серпня (12 вересня) 1913(1913-09-12) (66 років) Москва
Поховання	Ваганьковське кладовище
Країна	Російська імперія
Діяльність	історик, археолог
Alma mater	Петербурзький університет
Галузь	історія, археологія, філологія
Заклад	Варшавський університет, Київський університет, Московський університет
Посада	доцент[1]
Вчене звання	професор
Науковий керівник	Люгебіль К. Я., Благовєщенський М. М.
Відомі учні	Nikolay Radtsigd Q62712541?
Членство	Петербурзька академія наук
Відомий завдяки:	творець і перший директор Державного музею образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна
Батько	Володимир Васильович Цвєтаєв
Мати	Катерина Василівна Цвєтаєва
У шлюбі з	Varvara Ilovayskayad Marija Aleksandrowna Meynd
Діти	Цвєтаєва Марина Іванівна[2] Цвєтаєва Валерія Іванівнаd Цвєтаєва Анастасія Іванівнаd Andrey Tsvetayevd
Нагороди	Орден Білого Орла (Російська Імперія) Орден Святого Володимира 3 ступеня Орден Святої Анни 2 ступеня Орден Святого Станіслава 1 ступеня Орден Святого Станіслава 2 ступеня Орден Святого Станіслава 3 ступеня Кавалер ордена Корони Італії
Цвєтаєв Іван Володимирович у Вікісховищі

Біографія

Іван Цвєтаєв народився в сім'ї сільського священика Володимира Васильовича Цвєтаєва (*1818-†1884) і його дружини Катерини Василівни (*1824-†1859); 4 (17) травня 1847 року в селі Дроздово Шуйського повіту Владимирської губернії (під Шуєю.

Навчався шість років в Шуйському духовному училищі, потім ще шість — у Володимирській духовній семінарії. Після цього вступив до Медико-хірургічної академії, але за станом здоров'я залишив її і перейшов до Петербурзького університету на класичне відділення історико-філологічного факультету. Закінчив університет у 1870 році, отримавши ступінь кандидата наук. З 1871 р. викладав грецьку мову в одній з петербурзьких гімназій, а в 1872 р. став доцентом Імператорського Варшавського університету, там же, у Варшаві, захистив магістерську дисертацію — «Cornelii Taciti Germania. I. Досвід критичного огляду тексту» (Варшава, 1873). У 1874 р. вирушив у закордонне відрядження до Італії для вивчення древніх італійських мов і писемності.

У 1876 р. був зарахований як доцент Київського університету св. Володимира, але вже через рік був запрошений до Московського університету для викладання латинської мови на кафедрі римської словесності.

З 1881 р. Цвєтаєв працював у Московських Рум'янцевському і Публічному музеях в Москві (з 1900 до 1910 р. був директором Рум'янцевського музею). У 1888 році він став почесним членом Болонського університету. У 1889 р. перейшов працювати на кафедру історії та теорії мистецтв Московського університету. Деякий час щільно співпрацював з журналом «Філологічний огляд».

У 1894 р., на першому з'їзді російських художників і любителів мистецтв, скликаному з нагоди дарування Москві Картинної галереї братів Третьякових, Цвєтаєв виголосив промову, в якій закликав до створення нового музею образотворчих мистецтв у Москві. З ініціативи професора був оголошений конкурс на найкращий проект музею. Переміг у конкурсі проект Р. І. Клейна. У серпні 1899 р. відбулася урочиста закладка музею. Розділ пластики був задуманий Іваном Володимировичем як збори зліпків з найбільш відомих скульптур, які повинні були служити зразком для розвитку художнього смаку. За спогадами його дочки Марини Цвєтаєвої, ряд з цих робіт був виконаний в існуючій до теперішнього часу художньої майстерні в Шарлоттенбурзі. Частина зліпків з колекції створеного ним музею складає основу Університетського музею РДГУ.

Цвєтаєв помер 30 серпня (12 вересня) 1913 р. в Москві. Похований на Ваганьковському кладовищі. На фасаді Музею образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна в Москві встановлена меморіальна дошка на його честь.

Родина

Перший шлюб (1880—1890) — з Варварою Дмитрівною Іловайською (1858—1890), дочкою історика Д. І. Іловайського. Діти від цього шлюбу: Валерія Цвєтаєва (1883—1966) — організатор, керівник і один із педагогів Державних курсів мистецтва руху (1920-ті — 1930-і роки, на базі ВХУТЕМАС, м. Москва). Андрій Цвєтаєв (1890—1933); В. Д. Іловайська померла через декілька днів після народження Андрія.

Другий шлюб (1891—1906) — з Марією Олександрівною Мейн (1868—1906). Дочки Анастасія Цвєтаєва (1894—1993) — російська письменниця. Марина Цвєтаєва (1892—1941) — російська поетеса, прозаїк, перекладач, одна з найбільш самобутніх поетів «Срібного століття».

Праці

Основні праці Івана Цвєтаєва присвячені античній філології, вивченню італійських мов, а також мистецтва, культурного і громадського життя стародавніх народів.

• З життя вищих шкіл Римської імперії. М., 1902;
• Inscriptiones Italiae mediae dialecticae …, v. [1-2], Lipsiae, 1884-85;
• Inscriptiones Italiae inferioris dialecticae, Mosquae, 1886.
• «Проект положення про комітет для пристрою при Московському університеті музею образотворчих мистецтв» (Москва, 1896),
• Збірник ОССК написів з нарисом фонетики, морфології і глосарієм, К., 1877;
• Навчальний атлас античного ліплення, в. 1-3, М., 1890—1894;
• «Комітет по влаштуванню музею античного мистецтва в Москві» (М., 1893), «Художній музей Московського університету» («Московські відомості» і «Російські Відомості», 1894),
• (рос.)«Записка про музей витончених мистецтв» (М., 1898),
• «Експедиція Н. С. Нечаєва-Мальцева на Урал» (М., 1900).

Див. також

• Будинок-музей Цвєтаєвих (Ново-Таліци)
• Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна

Примітки

1. 67 Иностранная филология в Императорском университете Св. Владимира в XIX – начале XX ст. // Альманах современной науки и образования — Тамбов: Грамота, 2014. — вып. 3 (82). — С. 66–69. — ISSN 1993-5552

   d:Track:Q104172942d:Track:Q72810401d:Track:Q3544d:Track:Q105755516
2. Швейцер В. А. Цветаева М. И. // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1975. — Т. 8. — С. 377–378.

   d:Track:Q24259020d:Track:Q28735434d:Track:Q4239850d:Track:Q27077100d:Track:Q649

Джерела

• Корыхалова Т. П., Труды И. В. Цветаева по италийской эпиграфике // Вестник древней истории. — 1973. — № 2. (рос.)
• Каган Ю. М., И. В. Цветаев: Жизнь. Деятельность. Личность: (Учёный, основатель Музея изящных искусств в Москве) / Отв. ред. д-р ист. наук И. Н. Осиновский; Рецензенты: С. С. Аверинцев, И. А. Антонова, Е. В. Завадская, В. А. Кулаков, А. Ф. Лосев; Академия наук СССР. — М.: Наука, 1987. — 192, [16] с. — (Из истории мировой культуры: Научные биографии). — 50 000 экз. (обл.) (рос.)
• Коваль Л. М., Трудное десятилетие: Иван Владимирович Цветаев // На благое просвещение: Из истории Российской государственной библиотеки: (К 150-летию основания Московского публичного и Румянцевского музеев) / Л. М. Коваль; Худож. оформление: В. В. Покатов; Российская государственная библиотека. — М.: Пашков дом, 2012. — С. 241—358. — 500 с. — 300 экз. — ISBN 978-5-7510-0546-7. (обл.) (рос.)
• In Moskau ein kleines Albertinum erbauen (нем.). — «Устроить в Москве маленький Альбертинум». — Переписка Ивана Цветаева и Георга Трея (1881—1913). — под ред. М.Рота и И.Антоновой
• Смирнов А. Е., Иван Цветаев. История жизни. — СПб.: Вита Нова, 2013. — 386 с. — (Жизнеописания). — 1000 экз. — ISBN 978-5-93898-384-7. (рос.)
• Соснина Е. Б., 1913: Последний год жизни И. В. Цветаева. — Иваново: Изд-во О. Епишева, 2013. — 64 с. — 1000 экз. — ISBN 978-5-904004-43-2. (рос.)

Посилання

• Цвєтаєв Іван Володимирович // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 536. — ISBN 978-966-439-921-7.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Цвєтаєв Іван Володимирович