Іванюта Мирослав Максимович

Миросла́в Макси́мович Іваню́та (1932—1999) — український геолог, доктор геолого-мінералогічних наук — 1977, професор — 1983, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1991), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки — 1998 (за атлас «Геологія та нафтогазоносність Дніпровсько-Донецької западини»), кавалер ордена «За заслуги» 3-го ступеня — 1997, заслужений працівник науки і техніки України, Почесний розвідник надр.

Іванюта Мирослав Максимович
Народився	8 червня 1932(1932-06-08) Мишковичі
Помер	13 грудня 1999(1999-12-13) (67 років) Львів
Країна	Польща →  СРСР →  Україна
Діяльність	педагог
Alma mater	Національний університет «Львівська політехніка»
Заклад	Український державний геологорозвідувальний інститут
Посада	директор (1979—1999)
Вчене звання	Доктор геолого-мінералогічних наук
Науковий ступінь	професор
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Іванюта.

Життєпис

Народився в селі Мишковичі — сучасний Тернопільський район, 1955 року з відзнакою закінчив Львівський політехнічний інститут, гірничий інженер-геолог.

Працював геологом у Башкирії, геологорозвідувальні експедиції, від 1961-го — в Українському науково-дослідному геолого-розвідувальному інституті, починав геологом, з 1979 по 1999 рік — директор.

1966 року захистив кандидатську, 1977 — докторську дисертації.

Від 1993 року — президент Української нафтогазової академії.

Вивчав

• промислово-геологічні параметри покладів нафти й газу,
• методику геофізичних досліджень свердловин
• інтерпретації матеріалів геофізичних досліджень нафтогазових свердловин — для визначення характеристик порід колекторів,
• ефективність розвідки, розкриття та випробування продуктивності пластів,
• методи інтенсифікації припливів.

Головний редактор і співавтор атласу «Геологія та нафтогазоносність Дніпровсько-Донецької западини», 1991 і «Атласу родовищ нафти і газу України», 6 томів, 1998.

На громадських засадах завідував кафедрою геології нафти і газу Львівського університету ім. І. Франка.

Як педагог підготував 8 докторів та 30 кандидатів наук.

Брат Ореста Іванюти.

Вийшло друком понад 150 його наукових робіт, в тому числі й монографії.

Серед робіт

• «Підвищення ефективності відкриття та випрбування нафтогазових пластів», 1973
• «Глибинні геологічні зрізи півдня України, Молдавії та прилягаючих акваторій», 1982
• «Газоконденсатні системи та методи їх вивчення», 1984
• «Тектонічна карта Української та Молдавської РСР (масштаб 1:500)», усі — в співавторстві.

Джерела

• Іванюта Мирослав Максимович [Архівовано 22 вересня 2020 у Wayback Machine.]
• «Нафтогазова галузь України: поступ і особистості»