Іванушкін Василь Михайлович

Васи́ль Миха́йлович Іва́нушкін (1902 (за іншими даними 1892) — 13 липня 1937) — український бібліотекознавець, головний редактор Видавництва УАН.

Іванушкін Василь Михайлович
Народився	21 квітня 1903(1903-04-21) Москва
Помер	13 липня 1937(1937-07-13) (34 роки) Київ
Діяльність	письменник

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Іванушкін.

Життєпис

Учасник воєнних дій 1918—1920 років. 1928 року закінчив Київський інститут народного господарства, по тому працював у ньому деканом робітфаку, виконував обов'язки ректора.

Від 1925 року працював у Книгоспілці, з 1928-го — головний редактор київської філії, також заступник директора Центрального історичного архіву.

Протягом 1926—1927 років в Українському науковому інституті книгознавства,

• очолював кабінет вивчення книги й читача,
• 1928—1929 — завідувач бібліографічної секції та комісії,
• 1934—1935 — директор.

В 1930—1933 — заступник голови Херсонської міськради, викладач діалектичного матеріалізму.

1934 — член Комісії музеїв, учений секретар Редакційно-видавничої ради АН, 1935 — головний редактор Видавництва УАН.

Протягом 1933—1936 років — директор бібліотеки ВУАН. За цей час поновив звільнених «чистками» спеціалістів, домігся постачання бібліотеці двох обов'язкових примірників, пожвавив міжнародний книгообмін, гальмував «очищення фондів від класово-ворожої літератури».

Є автором досліджень

• «Проблема читачівства та її вивчення» (Київ, 1926)
• «Роль Бібліотеки УАН як державного книгосховища» (Київ, 1935)

Упорядкував

• «Показник соціально-економічної літератури українською мовою дореволюційного періоду»,
• «Бібліографічний покажчик літератури з політичної економії»
• підготував низку статей (зокрема — «Організація бібліографічної роботи на Україні», не опублікована).

У березні 1936 року виключений з ВКП(б) «за притуплення партійної пильності та протягування класововорожих кадрів до бібліотеки», звільнений у травні: за пожежу в газетному відділі бібліотеки та зв'язки з закордоном.

Протягом 1936—1937 років — співробітник Літературної комісії при Наркоматі освіти УРСР, також агроном-плановик Київського садово-ягідного тресту.

Заарештований 13 січня 1937 року за звинуваченням «активний учасник контрреволюційної націонал-фашистської теророристичної організації».

Розстріляний, реабілітований 1958 року.

З дружиною Фатимою Василівною виростили двох дітей.

Джерела

• Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 405. — ISBN 966-00-0610-1.
• Іванушкін Василь Михайлович.— Енциклопедія сучасної України [Архівовано 27 лютого 2017 у Wayback Machine.]
• Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. — 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; ред. кол.: Г. В. Боряк, Л. А. Дубровіна (голова), В. І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — Київ, 2017. — C. 180—182.http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146
• Українська бібліотечна енциклопедія [Архівовано 3 листопада 2016 у Wayback Machine.]
• Опришко Т. Василь Іванушкін: життя і доля // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 1999. — № 1/2 (10/11). — С. 347-357. — ISSN 2415-7619. Архівовано з джерела 3 січня 2022. Процитовано 3 січня 2022.