Іванов Анатолій Степанович

Анатолій Степанович Іванов (рос. Анато́лий Степа́нович Ивано́в; 5 травня 1928, Шемонаїха, Казакська Автономна СРР, РРФСР, СРСР — 1999, Москва, Росія) — радянський і російський прозаїк і сценарист, автор романів на сільську тематику. Лауреат Державної премії СРСР (1979). Герой Соціалістичної Праці (1984).

Іванов Анатолій Степанович
Народився	5 травня 1928(1928-05-05)[1][2][…] Шемонаїха, Шемонаїхинський район
Помер	31 травня 1999(1999-05-31)[1][2][…] (71 рік) Москва, Росія
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	письменник, сценарист, редактор, політик, журналіст, публіцист, прозаїк
Мова творів	російська
Роки активності	з 1948
Жанр	роман і повість[d]
Членство	СП СРСР
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Іванов.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Іванов Анатолій.

Біографія

Народився в селянській родині. Батьки жили в районному центрі, батько працював завідувачем райвідділом «Союздруку», мати займалася господарством.

З 1946 по 1950 роки навчався на факультеті журналістики Казахського державного університету імені С. М. Кірова.

Творчу діяльність розпочав в 1948 році як журналіст газети «Приіртишська правда» (Семипалатинськ). Був військовослужбовцям, потім редактором районної газети «Ленінський прапор» в Новосибірської області. Член КПРС з 1952.

В 1954 в журналі «Крестьянка» було опубліковане його перше оповідання «Дощ». Потім в журналі «Сибірські вогні» — розповідь «Алчині пісні», в 1956 році з такою ж назвою вийшла перша збірка оповідань. У 1958 році був опублікований перший роман «Повітелей», який приніс всесоюзну популярність і був помічений за кордоном і був перекладений декількома мовами. У 1958—1964 роках був заступником головного редактора журналу «Сибірські вогні». В кінці 1960-х переїхав до Москви.

Творчість

В Союз письменників СРСР вступив в 1958 році. Основними темами творів стали революції в сибірських селах, колективізація та німецько-радянська війна. Серед найбільш відомих творів: «Тіні зникають опівдні» і «Вічний поклик». В 1970-1980-і роки за цими книгами були зняті багатосерійні телефільми.

Громадська діяльність

З 1972 працював головним редактором журналу «Молода гвардія». Був одним з ідейних керівників так званого «патріотичного спрямування».

Займав керівні посади в Спілці письменників СРСР, був депутатом ВР СРСР 11-го скликання (з 1985).

В 1990 підписав «Лист 74-х».

Фільмографія

Екранізації творів:

• «Алкіна пісня» (1969)
• «Тіні зникають опівдні» (1970, телесеріал)
• «Життя на грішній землі» (1973)
• «Вічний поклик» (1973—1983, телесеріал)

Сценарист:

• «Алкіна пісня» (1969, у співавт.)
• «Тіні зникають опівдні» (1970, т/с; у співавт.)
• «Життя на грішній землі» (1973)
• «Вічний поклик» (1973—1983, т/с; у співавт.)
• «Батько і син» (1979, у співавт.)
• «Єрмак» (1986—1996, т/с; у співавт.)

Примітки

1. Catalog of the German National Library

   d:Track:Q23833686
2. The Fine Art Archive — 2003.

   d:Track:Q10855166

Посилання

• ИВАНОВ АНАТОЛИЙ СТЕПАНОВИЧ [Архівовано 20 серпня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)