Іванов Ігор Миколайович

І́гор Миколайович Іванов (26 червня 1928(1928-06-26) , Київ  — 8 серпня 1980(1980-08-08) , Київ ) — український радянський архітектор, заслужений архітектор УРСР (1973), член-кореспондент АМ СРСР (1979). Головний архітектор Києва (1974–1980)^[1].

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Іванов.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Іванов Ігор.

Іванов Ігор Миколайович
Народження	26 червня 1928(1928-06-26)  Київ, Українська СРР, СРСР
Смерть	8 серпня 1980(1980-08-08) (52 роки)  Київ, Українська РСР, СРСР
Країна (підданство)	СРСР
Навчання	Київський інженерно-будівельний інститут (1955)
Діяльність	архітектор
Нагороди
Автограф

Біографія

Народився 26 липня 1928 у Києві. У 1955 закінчив Київський інженерно-будівельний інститут. Вчився у Йосипа Каракіса.

У 1959–1963 — керував відділом Національного державного інституту експериментального проектування Академії будівництва та архітектури УРСР.

Помер 8 серпня 1980 у Києві.

Творчість

• Готель «Чорне море» (Одеса, 1972)
• Готель «Київ» (Київ, 1973)
• Готель «Інтурист» (Харків, 1978)
• Медичний інститут (Кишинів, 1976)
• Реконструкція площі Жовтневої революції (1976; у співавторстві)
• Житловий район Оболонь (з 1977; у співавторстві)
• Державний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-45 років (з 1974; у співавторстві)

Примітки

1. Главные архитекторы Киева: кто следующий?. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 30 квітня 2013. [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.]

Джерела

• Гассанова, Н. Архитектор Игорь Иванов: 80 лет / Н. Гассанова // Art + Construction. Архітектура і структура. — 2008. — № 3. — С. 202—205. [Архівовано 20 вересня 2020 у Wayback Machine.]
• Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 238 . — ISBN 5-88500-071-9.
• Інститут історії України [Архівовано 29 червня 2016 у Wayback Machine.]
• Головні архітектори Києва(рос.)