Loading AI tools
українська біологиня З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ганна Валентинівна Єльська (нар. 15 жовтня 1940) — український вчений у галузі молекулярної біології та біосенсорики, академік НАН України, директор Інституту молекулярної біології і генетики НАН України (2006—2019 рр.), завідувач відділу механізмів трансляції генетичної інформації Інституту молекулярної біології і генетики НАН України.
Ганна Валентинівна Єльська | |
---|---|
Ганна Єльська | |
Народилася | 15 жовтня 1940 (84 роки) Сталіно, Українська РСР, СРСР |
Країна | Україна |
Діяльність | біолог |
Alma mater | Донецький національний мед.університет ім. М. Горького |
Галузь | молекулярна біологія та біосенсорика |
Заклад | Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
Посада | директор ІМБГ НАН України[1] |
Вчене звання | професор, академік НАН України |
Науковий ступінь | доктор біологічних наук |
Відомі учні | Негруцький Борис Сергійович |
Членство | АН України |
У шлюбі з | Ладохін Сергій Васильович |
Діти | Ладохін Олексій Сергійович |
Нагороди | |
Особ. сторінка | imbg.org.ua/uk/dept/translation/ |
Єльська Ганна Валентинівна у Вікісховищі |
Закінчила з відзнакою Донецький медичний інститут (1963). Навчалася в аспірантурі відділу нуклеїнових кислот Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна АН УРСР (1965—1968), де достроково захистила кандидатську дисертацію. Вчений ступінь: доктор біологічних наук, 1975. Вчене звання: професор, 1986, академік НАН України, 1992.
Наукові інтереси сконцентровані головним чином на фундаментальних проблемах експресії геному на рівні трансляції та молекулярних механізмах, що визначають ефективність та точність біосинтезу білків у вищих організмів.
Разом з професором Мацукою Г. Х. відкрито явище так званої «функціональної адаптації» тРНК до синтезу специфічних білків як один з важливих регуляторних факторів. В роботах групи професора Г. В. Єльської було вперше продемонстровано унікальну структурну та функціональну особливості апарату трансляції вищих еукаріот, що забезпечують компартменталізацію цього процесу в еукаріотичній клітині. Одним з проявів такої компартменталізації є канелювання тРНК в процесі елонгації поліпептидного ланцюгу, що є предметом сучасних досліджень.
Активність в галузі прикладних досліджень спрямована на розвиток теоретичних та технологічних засад створення нових аналітичних систем — біо- та хемосенсорів на основі електрохімічних перетворювачів та селективних біологічних елементів або біоміміків. Найвагоміші результати отримано при створенні ферментних сенсорів для потреб медицини, екологічного моніторингу, біотехнології та харчовоі промисловості. З цього напрямку за останні десятиріччя отримано чимало міжнародних грантів та налагоджено широке співробітництво з французькими, німецькими, англійськими та іспанськими лабораторіями зі світовим визнанням.
Має одні з найвищих наукометричних показників серед усіх науковців України[2], зокрема станом на кінець 2020 року має індекс Гірша 40 у Scopus (206 документів, 4764 цитувань)[3] і 47 у Google Scholar (7334 цитування)[4].
Дружина фахівця у галузі металургії Сергія Ладохіна та мати біолога Олексія Ладохіна[7].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.