Єйський відділ

Єйський відділ — адміністративна одиниця у складі Кубанської області Російської імперії та Кубано-Чорноморської області РРФСР, що існувала в 1869–1924 роках. Адміністративний центр — місто Єйськ (1902–1920 рр. — Станиця Уманська).

Єйський відділ
Дата створення / заснування	1869
Офіційна назва	рос. Ейский отдел (1888)
Країна	Російська імперія,  Російська республіка,  Російська СФРР і  СРСР
Столиця	Єйськ
Адміністративна одиниця	Кубанська область Кубанська народна республіка Кубанська Радянська Республіка Кубано-Чорноморська Радянська Республіка Північно-Кавказька Соціалістична Радянська Республіка Кубанська народна республіка Кубано-Чорноморська область
Кількість населення	277 300 осіб[1]
Час/дата припинення існування	2 червня 1924
Площа	16 580 523 660 квадратний метр

Географія

Відділ займав північну частину області, межував на півночі і сході з Областю війська Донського, від якої відокремлювався річками Єя і Куго-Єя, заході — з Азовським морем. Територія 11 190^[2] верст (12 734,2 км).

Сучасний стан

На території колишнього Єйського відділу Кубанської області зараз розташовуються Єйський, Старомінський, Канівський, Ленінградський, Павлівський, Криловський, а також частини Щербинівського, Кущевського та Тихорєцького районів Краснодарського краю.

Історія

• Утворений в 1869 як Єйський повіт з центром в місті Єйськ, з 1888 — відділ.
• У 1902 році управління відділом перенесли до Уманської станиці.
• Після встановлення Радянської влади на Кубані в березні 1920 року Єйський відділ увійшов до складу новоствореної Кубано-Чорноморської області, центром відділу знову став Єйськ.
• 2 червня 1924 року ліквідовано Кубано-Чорноморська область і всі відділи, що входили до неї. На території Єйського відділу утворено 6 районів (Єйський, Канівський, Кущевський, Павловський, Старомінський, Уманський) Південно-Східної області.

Адміністративний устрій

У 1913 році до складу відділу входило 2 волосних правління та 25 станиць^[3]:

• Волосні правління:
  • Александрівське — селище Александрівка,
  • Воронцовське — селище Воронцовка,
• Станиці:

Довжанська, Катеринівська, Калниболотська, Комишуватська, Канівська, Канеловська, Кисляківська, Копанська, Криловська, Кущевська,

Незамаївська, Новодерев'янківська, Новолеушківська, Новомінська, Новорождественська, Новощербинівська, Павловська, Стародерев'янковська, Старолеушківська, Старомінська,

Старощербинівська, Уманська, Челбаська, Шкуринська, Ясенська.

Станом на 26 січня 1923 року до складу відділу входило 17 волостей:

Довжанська, Катеринівська, Калниболотська, Канівська, Комишуватська, Криловська, Кущевська, Незамаївська, Новодерев'янківська,

Новолеушківська, Новомінська, Новощербинівська, Павловська, Старомінська, Старощербинівська, Уманська, Челбаська.

Населені пункти

Найбільші населені пункти відділу (населення^[4], кінець XIX століття)

• м. Єйськ (35 414)
• ст-ця Калниболотська (15 628)
• ст-ця Старомінська (13 495)
• ст-ця Старощербинівська (11 519)
• ст-ця Катеринівська (11 290)
• ст-ця Уманська (11 137)
• ст-ця Канівська (10 260)
• ст-ця Незамаївська (9525)
• ст-ця Павлівська (8050)
• ст-ця Кисляківська (7958)
• ст-ця Новоріздвяна (7866)
• ст-ця Новощербинівська (7268)
• ст-ця Новомінська (6586)
• ст-ця Новодерев'янківська (6449)
• ст-ця Новолішківська (5934)
• ст-ця Кущівська (5831)
• ст-ця Шкурінська (5000)
• ст-ця Камишевацька (4835)
• ст-ця Челбаська (4643)
• ст-ця Ясенська (4262)
• ст-ця Старолеушківська (3869)
• ст-ця Копанська (3512)
• ст-ця Стародерев'янківська (3371)

Населення

Національний склад відділу в 1897 році:

Національність	Чисельність[5], осіб	Частка від усього населення, %
українці	205 063	73,95
великороси	65 449	23,60
німці	1952	0,70
інші	4 836	1,74
Разом:	277 300	100,00

Розподіл населення за статевою ознакою^[5]:

• чоловіки — 140 344 (50,61 %)
• жінки — 136 956 (49,39 %)

Посилання

1. https://web.archive.org/web/20160923040959/http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_gub_97.php?reg=65
2. Ейский отдел // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
3. Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913. Архівовано з джерела 16 червня 2017
4. ЭСБЕ
5. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам Российской Империи. Архів оригіналу за 7 липня 2012. Процитовано 29 листопада 2009.

Література

• Основные административно-территориальные преобразования на Кубани (1793—1985 гг.) / Сост.: А. С. Азаренкова, И. Ю. Бондарь, Н.С. Вертышева. — Краснодар : Краснодарское кн. изд-во, 1986. — 394 с. (рос.)
• Ейский отдел // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Каменецкий В. А. Ейский отдел // Энциклопедический словарь Гранат : в 58 т. — М., 1910—1948. (рос.)

Веб-посилання

• Карта Єйського відділу