Монарх-довгохвіст

Монарх-довгохвіст^[3] (Terpsiphone) — рід горобцеподібних птахів родини монархових (Monarchidae). Представники цього роду мешкають в Азії і Африці.

? Монарх-довгохвіст
Монарх-довгохвіст маскаренський (Terpsiphone bourbonnensis) Спів африканського монарха-довгохвоста (Terpsiphone viridis)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Монархові (Monarchidae) Рід: Монарх-довгохвіст (Terpsiphone) Gloger, 1827[1]
Види
Terpsiphone bedfordi Terpsiphone rufocinerea Terpsiphone rufiventer Terpsiphone smithii Terpsiphone batesi Terpsiphone viridis Terpsiphone paradisiтиповий[2] Terpsiphone affinis Terpsiphone floris Terpsiphone incei Terpsiphone atrocaudata Terpsiphone cyanescens Terpsiphone cinnamomea Terpsiphone atrochalybeia Terpsiphone mutata Terpsiphone corvina Terpsiphone bourbonnensis
Синоніми
Callaeops Muscipeta Tchitrea Xeocephalus Xeocephus Zeocephus
Посилання
Вікісховище: Terpsiphone Віківиди: Terpsiphone ITIS: 558286 NCBI: 98151 Fossilworks: 158465

Опис

Монархи-довгохвости — це невеликі птахи, середня довжина яких становить 15-22 см, а вага 12-23 г. Більшості видів притаманний виражений статевий диморфізм. У самців монархів-довгохвостів хвіст довгий, з видовженими центральними стерновими перами, довжина яких у самців сан-томейського монарха-довгохвоста становить 195 мм, а у самців азійського монарха-довгохвоста становить 412 мм. Дослідники припускають, що такі довгі хвости є наслідком статевого добору, коли самиці вибирають самців за довжиною хвоста^[4]. Однак у кобальтових і заїрських монархів-довгохвостів хвости не такі довгі. У більшості видів хвости є довшими за крила, навіть у самиць.

Монархи-довгохвости мають переважно руде, біле і чорне забарвлення, іноді синє або бордове^[5]. У деяких видів на голові є чуб, у деяких видів, зокрема у мадагаскарського монарха-довгохвоста, забарвлення самців існує в кількох морфах^[6]. Дзьоби у монархів-довгохвостів сірі або блакитнуваті, середньої довжини, широкі, вигнуті на кінці, оточені жорсткими щетинками. Внутрішня частина дзьоба є яскраво-жовтою або зеленою. Навколо очей є тонкі сині кільця, більш виражені у деяких видів, зокрема у рудих монархів-довгохвостів.

Вокалізація

Монархи-довгохвости можуть видавати різноманітні звуки, від пісень і посвистів до різких криків. У азійських видів спів менш складний. Наприклад, у чорних монархів-довгохвостів від являє собою серію з тробх посвистів, що повторюються. У африканських видів пісні складніші і, у випадку широко поширених видів, різняться географічно. Крики, як правило, прості і різкі.

Поширення і екологія

Найбільше монархів-довгохвостів мешкають в Субсахарській Африці, на Індійському субконтиненті, в Південно-Східній і Східній Азії^[5]. Деякі види монархів-довгохвостів досягають Центральної Азії і Російського Далекого Сходу. Також деякі види монархів-довгохвостів мешкають на островах Індонезії і Філіппін, на Тайвані, в Японії, а також на Мадагаскарі, Маскаренських і Сейшельських островах в Індійському океані та на островах Сан-Томе, Біоко і Аннобон в Гвінейській затоці.

Монархи-довгохвости живуть в різноманітних природних середовищах, зокрема у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах, в сухих тропічних лісах, рідколіссях і саванах, галерейних і широколистяних лісах, бамбукових заростях і садах. Більшість видів ведуть переважно осілий спосіб життя, однак деякі є перелітними^[5]. Так, чорні монархи-довгохвости гніздяться на Кореї і в Японії, а восени мігрують на острови Філіппінського архіпелазу, в Малайзію і на Суматру.

Поведінка

Монархи-довгохвости живляться різноманітними комахами, яких ловлять в польоті. Іноді вони приєднуються до змішаних зграй птахів: так, мадагаскарські монархи-довгохвости регулярно зустручаються в зграях разом з сірими лемурками^[7].

Які і інші представники родини монархових, монархи-довгохвости є моногамними і, як правило, територіальними птахами, хоча іноді птахи можуть гніздитися поряд і разом захищати гнізда від хижаків. Самиці вибирають самців за довжиною хвоста, що є формою статевого добору, який зазвичай спостерігається у полігамних, а не у моногамних птахів^[8]. Гнізда монархів-довгохвостів мають чашоподібну форму, розміщується на висоті від 1 до 3 м над землею, в розвилці між гілками. Насиджують переважно самиці^[9].

Види

Виділяють сімнадцять видів:^[10]

• Монарх-довгохвіст заїрський (Terpsiphone bedfordi)
• Монарх-довгохвіст темногрудий (Terpsiphone rufocinerea)
• Монарх-довгохвіст іржастий (Terpsiphone rufiventer)
• Монарх-довгохвіст анобонський (Terpsiphone smithii)^[11]
• Монарх-довгохвіст конголезький (Terpsiphone batesi)
• Монарх-довгохвіст африканський (Terpsiphone viridis)
• Монарх-довгохвіст азійський (Terpsiphone paradisi)
• Terpsiphone affinis^[12]
• Terpsiphone floris^[13]
• Монарх-довгохвіст амурський (Terpsiphone incei)^[14]
• Монарх-довгохвіст чорний (Terpsiphone atrocaudata)
• Монарх-довгохвіст кобальтовий (Terpsiphone cyanescens)
• Монарх-довгохвіст рудий (Terpsiphone cinnamomea)
• Монарх-довгохвіст сан-томейський (Terpsiphone atrochalybeia)
• Монарх-довгохвіст мадагаскарський (Terpsiphone mutata)
• Монарх-довгохвіст сейшельський (Terpsiphone corvina)
• Монарх-довгохвіст маскаренський (Terpsiphone bourbonnensis)

Етимологія

Наукова назва роду Terpsiphone походить від сполучення слів дав.-гр. τερψι — той, хто насолоджується, радується і φωνη — голос.^[15]

Примітки

1. Gloger, C.L. (1827). Etwas über einige ornithologische Gattungsbenennungen. Notizen Aus Dem Gebiete Der Natur- Und Heilkunde (нім.). 16. col. 275-280 [278].
2. Mayr, Ernst; Cottrell, G. William, ред. (1986). Check-list of Birds of the World. Т. 11. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 490.
3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
4. Alatalo, Rauno; Hoglund, Jacob; Lundberg, Arne (2008). Patterns of variation in tail ornament size in birds. Biological Journal of the Linnean Society. 34 (4): 363—374. doi:10.1111/j.1095-8312.1988.tb01969.x.
5. Coates, Brian; Dutson, Guy; Filardi, Chris; Clement, Peter; Gregory, Phil; Moeliker, Kees (2007). Family Monarchidae (Monarch-flycatchers). У Josep, del Hoyo; Andrew, Elliott; David, Christie (ред.). Handbook of the Birds of the World. Volume 11, Old World Flycatchers to Old World Warblers. Barcelona: Lynx Edicions. с. 244—295. ISBN 84-96553-06-X.
6. Mulder, Raoul; Ramiarison, Robert; Emahalala, Rayonné E. (2003). Ontogeny of male plumage dichromatism in Madagascar paradise flycatchers Terpsiphone mutata. Journal of Avian Biology. 33 (4): 342—348. doi:10.1034/j.1600-048X.2002.02888.x.
7. Hino, Teruaki (2003). Intraspecific differences in benefits from feeding in mixed-species flocks. Journal of Avian Biology. 31 (4): 441—446. doi:10.1034/j.1600-048X.2000.310402.x.
8. Mizuta, Taku; Satoshi Yamagishi (1998). Breeding biology of monogamous Asian Paradise Flycatcher Terpsiphone paradisi (Aves: Monarchinae): A special reference to colour dimorphism and exaggerated long tails in male (PDF). Raffles Bulletin of Zoology. 46 (1): 101—112. Архів оригіналу (PDF) за 6 червня 2011.
9. Mizuta, Taku (2005). Parental care behavior in the monogamous, sexually dimorphic Malagasy Paradise Flycatcher: sex differences and the effect of brood size. Ecological Research. 20 (5): 547—553. doi:10.1007/s11284-005-0066-5.
10. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Monarchs. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 07 липня 2022.
11. Terpsiphone smithii у базі Avibase.
12. Terpsiphone affinis у базі Avibase.
13. Terpsiphone floris у базі Avibase.
14. Terpsiphone incei у базі Avibase.
15. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 382. ISBN 978-1-4081-2501-4.