Тахтаджян Армен Леонович

Тахтаджя́н Арме́н Лео́нович (28 травня (10 червня) 1910, м. Шуші, Нагірно-Карабаська а. о. — 13 листопада 2009, Санкт-Петербург) — радянський ботанік, доктор біологічних наук, професор (з 1944), академік АН Вірменської РСР (з 1971), академік АН СРСР (з 1972).

Тахтаджян Армен Леонович
вірм. Արմեն Լևոնի Թախտաջյան
Народився	28 травня (10 червня) 1910(1910-06-10) Шуша, Єлизаветпольська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія[1][2][3]
Помер	13 листопада 2009(2009-11-13) (99 років) Санкт-Петербург, Росія
Поховання	Вірменське кладовищеd
Країна	Російська імперія  СРСР  Росія
Національність	вірмени[2]
Діяльність	ботанік, біолог, птеридолог, викладач університету, ботанічний колекціонер
Alma mater	Єреванський державний університет (1931)
Галузь	ботаніка
Заклад	Єреванський державний університет[2] Ленінградський державний університет[2] Ботанічний інститут імені В. Л. Комарова РАН[2] Ботанічний інститут імені В. Л. Комарова РАН[4]
Вчене звання	академік[2], професор[d][3] і академік АН СРСР[d][2]
Науковий ступінь	доктор біологічних наук[3][4] (1944)
Науковий керівник	Комаров Володимир Леонтійович і Сосновський Дмитро Іванович
Аспіранти, докторанти	Yuri Menitskid Eugenia Avetisyand
Членство	Національна академія наук США[2] Російська академія наук[3][5] Академія наук СРСР[3] Леопольдина[2] Польська академія наук Лондонське Ліннеївське товариство[2]
Партія	КПРС
У шлюбі з	Alisa Davtian Takhtajand[6]
Діти	Leon Takhtajand
Нагороди	Премія імені В. Л. Комароваd (1969) Honored Scientist of Armeniad
Автограф
Тахтаджян Армен Леонович у Вікісховищі

Біографія

Народився у містечку Шуші у родині вірменських інтелігентів. 1928 року після закінчення середньої школи в Тбілісі стає вільним слухачем біологічного факультету Ленінградського університету, на якому в той час викладав видатний ботанік В. Л. Комаров. В 1929 році поступає на біологічний факультет Єреванського університету, але через 2 роки поступає до Всесоюзного інституту субтропічних культур в Тбілісі. Навчання у цьому закладі він завершив у 1932 році.

У 1938—48 працював завідувачем кафедрою Єреванського університету, 1944—1948 — директором Ботанічного інституту АН Вірменської РСР, 1949—1961 — професор Ленінградського університету, з 1954 — зав. відділом, з 1976 — директор Ботанічного інституту ім. В. Л. Комарова АН СРСР. Основні праці А. Л. Тахтаджяна присвячені систематиці рослин, еволюційній морфології і філогенії вищих рослин, походженню квіткових рослин, фітогеографії, палеоботаніці. Створив школу морфологів і систематиків рослин, розробив власну філогенетичну систему квіткових рослин (система Тахтаджяна). Був президентом Всесоюзного ботанічного товариства (з 1973), Відділення ботаніки Міжнародного союзу біологічних наук (з 1975) і Міжнародної асоціації таксономії рослин (з 1975). Член багатьох іноземних Академій наук.

Важливіші праці

• Об эволюционной гетерохронии признаков. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] / Доклады АН Армянской ССР, 1946, т. 5 (3). С. 79-86.
• Морфологическая эволюция покрытосеменных. — М., 1948.
• Высшие растения, 1. — М.—Л., 1956.
• Die Evolution der Angiospermen. Jena, 1959(нім.)
• Основы эволюционной морфологии покрытосеменных. — М.—Л., 1964.
• Flowering plants: origin and dispersal. 1969(англ.)
• Происхождение и расселение цветковых растений. — Л., 1970.
• Evolution und Ausbreitung der Blütenpflanzen. Jena. 1973(нім.)
• A. L. Takhtajan: Floristic Regions of the World. Berkeley, 1986(англ.)
• A. L. Takhtajan: Evolutionary trends in flowering plants. Columbia Univ. Press, New York 1991(англ.)
• A. L. Takhtajan: Diversity and Classification of Flowering Plants. Columbia Univ. Press, New York 1997(англ.)
• Armen Takhtajan. Flowering Plants. Springer Verlag. 2009. 918 P.(англ.)

Нагороди

Заслужений науковий діяч Вірменської РСР (з 1967) та РФ (з 1990), Герой Соціалістичної праці (з 1990). Нагороджений 2 орденами Трудового Червоного Прапора, орденом Дружби народів, медалями. Нагороджений премією ім. В. Л. Комарова АН СРСР (1969), Державною премією СРСР (1981).

Примітки

1. Тахтаджян Армен Леонович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
2. Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.

   d:Track:Q164396d:Track:Q124405912d:Track:Q6429958d:Track:Q2657718
3. Вірменська коротка енциклопедія — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1990. — Т. 3.

   d:Track:Q124405912d:Track:Q13053618
4. Романова Н. Е. «Существует совсем другая биология»: к 75-летнему юбилею Якова Михайловича Галла, A whole different biology does exist: to the 75th birthday of Yasha Gall // Историко-биологические исследования — 2022. — Т. 14, вып. 2. — С. 7–32. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24412/2076-8176-2022-2-7-32

   d:Track:Q126725109d:Track:Q128996999
5. Гельтман Д. В. Интересный текст, написанный учёным с непростым характером: Размышление над автобиографией Михаила Григорьевича Попова, An interesting text written by a scientist with a complicated personality: A reflection about Mikhail Grigorʹevich Popov’s autobiography // Историко-биологические исследования — 2020. — Т. 12, вып. 1. — С. 138–153. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2020-11008

   d:Track:Q126725109d:Track:Q130260580
6. https://onlinelibrary.wiley.com/doi/pdf/10.1002/tax.613031
7. IPNI,  Takht.

Джерела

• ТАХТАДЖЯН [Архівовано 27 серпня 2016 у Wayback Machine.]