Терера

Тере́ра^[4] (Spizocorys) — рід горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae). Представники цього роду мешкають в Східній і Південній Африці.

? Терера
Молода в'юркова терера (зверху), терера бліда (зліва) і терера бушменська (справа)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Жайворонкові (Alaudidae) Рід: Терера (Spizocorys) Sundevall, 1872[1]
Ареал представників роду
Види
Spizocorys obbiensis Spizocorys sclateri Spizocorys starki Spizocorys fremantlii Spizocorys personata Spizocorys fringillaris Spizocorys conirostris
Синоніми
Pseudalaemon Lort Phillips, 1898[2] Aethocorys Sharpe, 1902[3] Botha
Посилання
Вікісховище: Spizocorys Віківиди: Spizocorys ITIS: 558247 NCBI: 215316

Опис

Терери - дрібні жайворонки, середня довжина яких становить 12-15 см, а вага — 12-26 г. Вони мають переважно сіро-коричневе, поцятковане численними смужками забарвлення. Дзьоб схожий на дзьоб в'юрків, його довжина є менша за довжину середнього пальця разом з кігтем. Ніздрі прикриті пір'їнками. Крила доволі довгі, кінчик згорнутого крила майже досягає кінчика хвоста. В негніздовий період терери утворюють великі зграї. Гніздяться терери на землі, що типово для жайворонків. Живляться комахами і насінням.

Види

Виділяють сім видів:^[5]

• Терера обійська (Spizocorys obbiensis)
• Терера бушменська (Spizocorys sclateri)
• Терера бліда (Spizocorys starki)
• Жайворонок короткохвостий (Spizocorys fremantlii)
• Терера маскова (Spizocorys personata)
• Терера в'юркова (Spizocorys fringillaris)
• Терера рожеводзьоба (Spizocorys conirostris)

Примітки

1. J. Sundevall: Methodi naturalis avium disponendarum tentamen: försök till fogelklassens naturenliga uppställnung. Stockholm: Samson & Wallin, 1872, s. 54. [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога)
2. E. Lort Phillips. Narrative of a Visit to Somaliland in 1897, with Field-notes on the Birds obtained during the Expedition. „Ibis”. Seventh Series. 4, s. 400, 1898 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога).
3. R.B. Sharpe. Aëthocorys, n. gen., type A. personata. „Bulletin of the British Ornithologists’ Club”. 12, s. 62, 1902 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога).
4. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
5. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 12 серпня 2021.