Завроподи (Sauropoda) — група ящіротазових динозаврів. З'явилися наприкінці тріасу, набули значного поширення у пізній юрі. До часів масового крейдового вимирання усі групи, крім титанозавринів, уже вимерли. Залишки знайдені на усіх континентах крім Антарктиди. Назву Sauropoda (від грецького «Saur» — «ящірка» і «pod» — нога) групі присвоїв Отнієл Марш у 1878 році[2].
| Завроподи | |
|---|---|
 | |
| Аламозавр | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Архозаври (Archosauria) |
| Клада: | Динозаври (Dinosauria) |
| Ряд: | Ящеротазові (Saurischia) |
| Підряд: | †Sauropodomorpha |
| Клада: | †Anchisauria |
| Клада: | †Завроподи (Sauropoda) Marsh, 1878 |
| Підгрупи[1] | |
| |
| Синоніми | |
| |
 Вікісховище: Sauropoda | |
Знахідки повних скелетів завроподів є рідкісними. Багато екземплярів, особливо найбільших, відомі тільки за окремими кістками. Також багатьом екземплярам бракує черепів, хвостів чи кінцівок.
Таксономія
Останніми роками класифікація завроподів значно стабілізувалася, хоча все ще є деякі неузгодженості, як, наприклад позиція еухелопа (Euhelopus), гаплокантозавра (Haplocanthosaurus), джобарії (Jobaria) та немегтозавриних (Nemegtosauridae). Нижче наведені дві альтернативні класифікації. У деяких випадках такі родини, як вулканодонтові (Vulcanodontidae), цетіозаврині (Cetiosauridae) та омеїзаврині (Omeisauridae) не включаються, тому що їх розглядають, як парафілетичні групи, чи навіть (у випадку Camarasauridae) поліфілетичними.
Класифікація
Таксономія завроподів згідно з Wilson & Sereno 1998, Yates 2003, Galton 2001, та Wilson 2002[3], з рангами згідно з Benton, 2004[4].
- Клада Платеозаврії
- Родина Анхізаврові (Anchisauridae)
- Родина Бліканазаврові (Blikanasauridae)
- Родина Меланорозаврові (Melanorosauridae)
- Родина Вулканодонтові)Vulcanodontidae)
- Родина Цетіозаврові (Cetiosauridae)
- Родина Омеїзаврові (Omeisauridae)
- Родина Платеозаврові (Plateosaurus)
- Клада Турізаврії (Turiasauria)
- Division Неозавроподи (Neosauropoda)
- Надродина Диплодокоїди (Diplodocoidea)
- Родина Rebbachisauridae
- Родина Дикреозаврові (Dicraeosauridae)
- Родина Диплодокові (Diplodocidae)
- Subdivision Макронарії (Macronaria)
- Родина Брахіозаврові (Brachiosauridae)
- Родина Камаразаврові (Camarasauridae)
- Родина Еухелопові (Euhelopodidae)
- Надродина Титанозавроїди (Titanosauroidea)
- Надродина Диплодокоїди (Diplodocoidea)
Філогенетика
Спрощена кладограма згідно з Wilson, 2002.[3]
| Sauropoda |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Завроподні динозаври могли сприяти мезозойському потеплінню[5]
Одним з джерел утворення метану, сильного парникового газу, є травоїдні ссавці, що виробляють його за рахунок ферментативного розкладання целюлози. Вчені з Глазго, Лондона і Ліверпуль, виходячи із зустрічальності кісток завроподів у верхньоюрській формації Моррісон на заході США, припустили, що гігантські рослиноїдні ящери, які, ймовірно, теж ферментували їжу і виділяли метан, могли зробити істотний вплив на клімат юрського і крейдяного періодів.
Виходячи з того, що сучасні нежуйні ссавці виробляють метану приблизно 0,18 л в день на 1 кг власної маси, було обчислено, що один апатозавр міг би виділяти 2675 л цього газу в день. Враховуючи щільність метану при стандартній температурі й тиск того періоду, це приблизно 1,9 кг на день, або 690 кг на рік. Таким чином, при певній щільності популяції завроподів і загальній площі рослинного покриву Землі близько 75×106 км2 (що становить приблизно половину площі суші в той період) загальний обсяг метану, виробленого динозаврами, міг наближатися до 520 млн т на рік.
Враховуючи дуже великі розміри завроподів, які набагато перевершують розміри будь-яких наземних ссавців, включаючи викопних гігантів, основну проблему для них представляв надлишок тепла, що утворюється в процесі травлення (гігантотермія), а не його брак. Не випадково до розмірів кита ссавці змогли дорости тільки у водному середовищі, де надлишок тепла легко відводиться в зовнішнє середовище. Водний спосіб життя завроподів, знову ж приписуваний їм у рамках колишньої парадигми, не знаходить підтвердження в викопному літописі. Так що великі стада гігантотермних ящерів, що мирно паслися на суші, цілком могли підгазовувати атмосферу в величезних обсягах[6][7][8].
Ресурси Інтернету
- Nigersaurus taqueti [Архівовано 19 квітня 2016 у Wayback Machine.] (укр.)
Примітки
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
