Protosteliida або Protosteliales — група грибоподібних організмів з односпоровими плодовими тілами, що її виділяли як порядок. Порядок був одним-єдиним у класі Protostelea, який включали до міксоміцетових слизовиків. Види об'єднували в порядок за морфологічною ознакою — наявністю так званої спороносної ніжки[1]. 2009 року філогенетичні дослідження показали, що група складається щонайменше з шести ліній амебозоїв, відтоді її вважають поліфілетичною.

Більше інформації ?, Біологічна класифікація ...
Protosteliida

Ceratiomixa sp.
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Амебозої (Amoebozoa)
Тип: Міксоміцети (Mycetozoa)
Клас: Protostelea
Ряд: Protosteliida
Olive & Stoianovitch 1966,
emend. Shadwick & Spiegel
in Adl et al. 2012
Родини
  • Cavosteliaceae
  • Ceratiomyxaceae
  • Protosteliaceae
Посилання
Вікісховище: Protostelia, Protosteliales
Віківиди: Protosteliida
EOL: 5739
NCBI: 435411
IF: 90442
Закрити

Класифікація

Першим відомим представником є цераціомікса чагарникова (Ceratiomyxa fruticulosa). Під час розмноження вона підіймає свої спори над поверхнею на т.зв. спороносних ніжках, що нагадують стеблини[2].

Наприкінці 1960-х років Ліндсі Олайв и Кармен Стоянович описали ще декілька видів мікроскопічних амеб, які також утворювали спори на ніжках. За цією ознакою їх виділили в окремий клас Protostelia (=Protosteliomycetes)[3].

1990 року Фредерік Шпігель показав, що два роди протостелід — протоспорангіум [=Protosporangium] і кластостеліум [=Clastostelium] — дуже схожі на міксоміцетів[4]. Це спостереження призвело до припущення, що протостеліди можуть бути проміжною еволюційною ланкою між лінією міксоміцетів та типовими амебами[5].

Однак філогенетичне дослідження Лори Чедвік і Фредеріка Шпігеля зі співавторами, яке було опубліковано 2009 року, показало, що протостеліди взагалі не утворюють монофілетичної групи, а складаються щонайменше з шести різних ліній, які розкидано між доволі віддаленими гілками супергрупи амебозоїв (Amoebozoa)[6]. Усі вони незалежно «винаходили» ніжку для піднесення спор над поверхнею субстрату, бо вона збільшує шанси для перенесення вітром[2].

Характеристика

Живуть на поверхні стовбурів мертвих дерев, на ґрунті серед опалого листя та органічних решток. Живляться бактеріями, цвіллю, дріжджовими грибками. Більшість видів малопомітні у природі, лише деякі з них мають вигляд білого нальоту на субстраті.

Трофічна стадія, як правило, складається з одноклітинних і неклітинних амебоїдних форм (так званих протопластів[усталений термін?]). Деякі види утворюють джгутикові протопласти[джерело?]. Нарешті, деякі роди мають трофічну стадію, що складається з багатоядерного плазмодію.

Спорангії утворюються безпосередньо з протопластів або з фрагментів плазмодію з порожнистими стеблами, що містять целюлозу. Їх легко відрізнити від справжніх грибів за тим, що плодоносні тіла не проростають із гіф.

Джерела

Wikiwand in your browser!

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.

Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.