Скриточуб сіроголовий

Скриточу́б сіроголовий^[2] (Phylloscopus tephrocephalus) — вид горобцеподібних птахів родини вівчарикових (Phylloscopidae)^[3]. Мешкає в горах Китаю і Південно-Східної Азії. Раніше цей вид відносили до роду Скриточуб (Seicercus), однак за результатами молекулярно-філогенетичного дослідження, опублікованого у 2018 році, його було переведено до роду Вівчарик (Phylloscopus)^[4].

? Скриточуб сіроголовий
Сіроголовий скриточуб (зліва) і гімалайська горована (справа)
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Вівчарикові (Phylloscopidae) Рід: Вівчарик (Phylloscopus) Вид: Скриточуб сіроголовий
Біноміальна назва
Phylloscopus tephrocephalus (Anderson, 1871)
Ареал виду     Гніздування     Зимування     Осіле проживання
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Seicercus tephrocephalus Culcipeta tephrocephala
Посилання
Вікісховище: Phylloscopus tephrocephalus Віківиди: Phylloscopus tephrocephalus ITIS: 916724

Опис

Довжина птаха становить 10-11 см. Верхня частина тіла яскраво-жовто-зелена, нижня частина тіла жовта. Голова сіра, на голові чорні смуги, навколо очей жовті кільця. На хвості білі плями.

Поширення і екологія

Сіроголові скриточуби гніздяться в Північно-Східній Індії (Нагаленд, Мізорам), західній і північній М'янма, центральному і південному Китаї (Юньнань, Сичуань, Гуйчжоу, Шеньсі, Хубей, Чжецзян) і у північному В'єтнамі Взимку частина популяцій мігрує до східної і південної М'янми, північно-західного Таїланду, південного Китаю і північного Індокитаю. Вони живуть в чагарниковому і бамбуковому підліску вічнозелених гірських лісів. Гніздяться на висоті від 1400 до 2500 м над рівнем моря, зимують в долинах. зустрічаються поодинці. Живляться комахами. Гніздяться у травні-червні. Гніздо кулеподібне, розміщується в чагарниках.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Phylloscopus tephrocephalus.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Bushtits, leaf warblers, reed warblers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 травня 2022.
4. Alström, P.; Rheindt, F.E.; Zhang, R.; Zhao, M.; Wang, J.; Zhu, X.; Gwee, C.Y.; Hao, Y.; Ohlson, J.; Jia, C.; Prawiradilaga, D.M.; Ericson, P.G.P.; Lei, F.; Olsson, U. (2018). Complete species-level phylogeny of the leaf warbler (Aves: Phylloscopidae) radiation (PDF). Molecular Phylogenetics and Evolution. 126: 141—152. doi:10.1016/j.ympev.2018.03.031.