Горихвістка синьоголова

Горихвістка синьоголова^[2] (Phoenicurus coeruleocephala) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae)^[3]. Мешкає в Гімалаях і горах Центральної Азії.

? Горихвістка синьоголова
Самець синьоголової горихвістки Самиця синьоголової горихвістки
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Мухоловкові (Muscicapidae) Рід: Горихвістка (Phoenicurus) Вид: Горихвістка синьоголова
Біноміальна назва
Phoenicurus coeruleocephala Vigors, 1831
Синоніми
Phoenicurus caeruleocephala Adelura coeruleocephala
Посилання
Вікісховище: Phoenicurus coeruleocephala Віківиди: Phoenicurus coeruleocephala ITIS: 916336 МСОП: 22710043 NCBI: 860615

Опис

Самець синьоголової горихвістки

Довжина птаха становить 15 см. У самців голова і груди чорні, тім'я синювато-сіре, верхня частина тіла чорна, на крилах білі смуги, нижня частина тіла біла. Хвіст чорний, що незвично для горихвісток. Під час негніздового періоду синювата пляма на тімені є малопомітною. Самиці мають переважно сіре забарвлення, верхня частина тіла у них каштанова, на крилах світлі смуги.

Поширення і екологія

Синьоголові горихвістки поширені від Тянь-Шаня на південному сході Казахстану та від західного Сіньцзяня на південь до північно-східного і східного Афганістану і на схід через західні і центральні Гімалаї до західного Бутану. Вони живуть на скелястих схилах, порослих деревами і чагарниками та на високогірних луках, на висоті від 2400 до 5300 м над рівнем моря. Взимку мігрують в долини. Живляться комахами, звимку також ягодами і насінням. Сезон розмноження в Афганістані і Таджикистані триває з травня по червень, в Пакистані з сердини травня до початку липня, в Кашмірі з травня по липень, в Непалі з квітня по липень.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Phoenicurus coeruleocephala. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 4 червня 2022.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 04 травня 2022.