Ермітні

Ермітні^[1] (Phaethornithinae) — одна з шести підродин серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)^[2].

? Ермітні
Ерміт прибережний (Ramphodon naevius)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Серпокрильцеподібні (Apodiformes) Родина: Колібрієві (Trochilidae) Підродина: Ермітні (Phaethornithinae) Jardine, 1833
Роди
Eutoxeres Ramphodon Glaucis Threnetes Anopetia Phaethornis
Посилання
Вікісховище: Phaethornithinae Віківиди: Phaethornithinae ITIS: 693120

Опис

Ермітні поширені в південній Мексиці, Центральній і Південній Америці на південь до північної Аргентини. Вони живуть в підліску тропічних лісів, на узліссях і галявинах, у вторинних заростях і рідколіссях. Деякі види, так як парагвайський ерміт (Phaethornis pretrei), мешкають у більш відкритих місцевостях, наприклад, в саванах. Ермітні мають переважно зелене, коричневе, руде або сіре забарвлення. У більшості видів верхня частина тіла має зеленуватий або бронзовий райдужний відблиск, однак він помітно менш виражений, ніж у інших колібрієвих. Оперення самців і самиць є дуже подібним, різниця між ними виражається у деталях форми дзьоба, хвоста або в інтенсивності оперення. Більшість ермітних не демонструють яскраво вираженого статевого диморфізму, за винятком зеленого ерміта (Phaethornis guy)

Ермітним притаманні відносно довгі дзьоби, тому вони віддають перевагу квітам з глибокими віночками, в першу чергу геліконіям, а також представникам родів Centropogon, Passiflora і Costus. Спід час сезону розмноження самці токують, утворюючи «пісенні ансамблі», вони рекламують себе, розпушивши хвіст і широко відкривши дзьоб, демонструючи жовту, оранжеву або червону внутрішню частину дзьоба. Гнізда ермітних часто мають конусоподібну форму, вони підвішуються або прикріпляюється до довгого вузького листа, коріння або гілки, на берегах річок, в печерах або навіть під мостами.

Філогенія

Низка молекулярно-філогенетичних досліджень родини колібрієвих, результати яких були опубліковані у 2007, 2009 і 2014 роках, показали, що родина складається з дев'яти великих клад, що відображено у наведеній нижче кладограмі^[3][4][5]:

Trochilidae	Florisuginae     Phaethornithinae         Polytminae     Lesbiinae   Heliantheini     Lesbiini         Patagoninae   Trochilinae     Lampornithini     Mellisugini       Trochilini

Наведена нижче кладограма демонструє філогенетичне відношення між родами всередині підродини. Вона побудована за результатами дослідження 2014 року (рід Anopetia не врахований при побудові кладограми)^[5].

Phaethornithinae	Ерміт-серподзьоб (Eutoxeres)       Прибережний ерміт (Ramphodon)         Ерміт-самітник (Glaucis)     Чорногорлий ерміт (Threnetes)       Ерміт (Phaethornis)

Роди

До підродини ермітних належать 6 родів і 37 видів:

• Ерміт-серподзьоб (Eutoxeres) — 2 види
• Прибережний ерміт (Ramphodon) — 1 вид (рід монотиповий)
• Ерміт-самітник (Glaucis) — 3 види
• Чорногорлий ерміт (Threnetes) — 3 види
• Бразильський ерміт (Anopetia) — 1 вид (рід монотиповий)
• Ерміт (Phaethornis) — 27 видів

Примітки

1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
2. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 24 липня 2022.
3. McGuire, J.A.; Witt, C.C.; Altshuler, D.L.; Remsen, J.V. (2007). Phylogenetic systematics and biogeography of hummingbirds: Bayesian and maximum likelihood analyses of partitioned data and selection of an appropriate partitioning strategy. Systematic Biology. 56 (5): 837—856. doi:10.1080/10635150701656360.
4. McGuire, J.A.; Witt, C.C.; Remsen, J.V.; Dudley, R.; Altshuler, D.L. (2009). A higher-level taxonomy for hummingbirds. Journal of Ornithology. 150 (1): 155—165. doi:10.1007/s10336-008-0330-x.
5. McGuire, J.; Witt, C.; Remsen, J.V.; Corl, A.; Rabosky, D.; Altshuler, D.; Dudley, R. (2014). Molecular phylogenetics and the diversification of hummingbirds. Current Biology. 24 (8): 910—916. doi:10.1016/j.cub.2014.03.016.

Посилання

• Schuchmann, K. L. (1999). Family Trochilidae (Hummingbirds). pp. 468–680 in: del Hoyo, J., Elliott, A. & Sargatal, J. (editors) (1999): Handbook of Birds of the World, Volume 5: Barn-owls to Hummingbirds. Lynx Edicions, Barcelona. ISBN 84-87334-25-3
• ffrench, Richard (1991). A Guide to the Birds of Trinidad and Tobago (вид. 2nd). Comstock Publishing. ISBN 0-8014-9792-2.
• Hilty, Steven L (2003). Birds of Venezuela. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-6418-5.
• Stiles, F. Gary; Skutch, Alexander Frank (1989): A guide to the birds of Costa Rica. Comistock, Ithaca. ISBN 0-8014-9600-4
• Remsen, J. V., Jr., C. D. Cadena, A. Jaramillo, M. Nores, J. F. Pacheco, M. B. Robbins, T. S. Schulenberg, F. G. Stiles, D. F. Stotz, and K. J. Zimmer. Version 04-07-2007. A classification of the bird species of South America. American Ornithologists' Union.
• Split Threnetes leucurus from Threnetes niger South American Classification Committee (2003).
• Abandon the Hinkelmann-Schuchmann classification of the hermit hummingbirds (Phaethorninae), and specifically their classification of the Phaethornis superciliosus-malaris-longirostris species group South American Classification Committee (2005).
• Hinkelmann, C. (1996). Systematics and geographic variation in long-tailed hermit hummingbirds, the Phaethornis superciliosus-malaris-longirostris species group (Trochilidae), with notes on their biogeography. Ornitologia Neotropical 7(2): 119–148. PDF available
• Hinkelmann, C., and K. Schuchmann (1997). Phylogeny of the hermit hummingbirds (Trochilidae: Phaethornithinae). Studies on Neotropical Fauna and Environment. 32: 142–163.
• Mallet-Rodrigues, Francisco (2006). Táxons de aves de validade questionável com ocorrência no Brasil. III - Trochilidae (I). Revista Brasileira de Ornitologia 14(4): 475–479. PDF available