Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Pazz & Jop — щорічне опитування американського тижневика The Village Voice, що публікує рейтинги найуспішніших релізів року за 1971 рік та щороку з 1974 року. Опитування базується із складених на кінець року сотнями музичних критиків персональних переліків із десяти найуспішніших, на їхню думку, релізів року.[2][3] Воно було назване на знак подяки до журналу Jazz & Pop[en], що припинив своє існування 1971 року, і перейняв систему рейтингів, що використовувалася в щорічному опитуванні критики цього журналу.[4]
Pazz & Jop була представлене тижневиком The Village Voice 1971 року як опитування лише для альбомів;[5] з 1979 року його розширено і воно включає також і сингли.[6] Протягом багатьох років, тижневик також включив дрібні списки з опитування респондентів стосовно міні-альбомів,[7] музичних відеокліпів,[8] перевидання альбомів,[9] та компіляцій, але усі вони проіснували лише кілька років.[10] Опитування альбомів Pazz & Jop використовує бальну систему для формулювання рейтингу.[11] Критики, що беруть участь в опитуванні, присвоюють оцінку від 5 до 30 для кожного з альбомів у рейтингу топ-10, причому сума булів за всі 10 альбомів становить 100 балів.[11] Список синглів, однак, завжди не зважений.[11]
Pazz & Jop заснував критик The Village Voice Роберт Крістгау.[12] Ідея назви опитування (спунеризм Jazz & Pop) полягала в тому, що оскільки слів «pazz» та «jop» не існує, критики, що беруть участь в опитуванні, будуть оцінювати власне музичний твір, а не відволікатися на категорії та жанри.[13] У 1971 році англійська рок-група The Who очолила перше альбомне опитування Pazz & Jop з альбомом Who's Next.[14] Наступного року Крістгау покинув The Village Voice та перейшов до Newsday[en],[15] і опитування не проводилося знову до 1974 року,[16] коли Крістгау повернувся до The Village Voice[17] і опитування «стало інституцією», вважає його колега з The Village Voice Кріс Моланфі.[16] Англійський співак Іан Дюрі[en] та його гурт The Blockheads[en] очолили перше опитування синглів із треком «Hit Me with Your Rhythm Stick[en]» (1979).[14][13] Боб Ділан та Каньє Вест очолювали альбомне опитування найчастіше — по чотири їхні альбоми очолювати опитування. Окрім того, сингл Веста зайняв першу сходинку опитування 2005 року. Музичний критик Роберт Крістгау понад тридцять років координував опитування Pazz & Jop; він також писав щорічний супровідний нарис, в якому обговорювався зміст опитування.[18][19]
У 2002 році автор Бернар Жендрон відзначив різниць між результатами опитування 1999 року та найпопулярнішими альбомами того ж року в американських чартах журналу Billboard — лише п'ять альбомів із 40, що увійшли в опитування Pazz & Jop з'явились у чарті Billboard, що свідчить про продовження поділу між авангардною естетичною культурною акредитацією та комерційними оцінками успішності.[20] Хоча Pazz & Jop зарекомендував себе як опитування критиків із чіткою позицією, воно викликало критику, особливо за його методологію. У своїй промові 2001 року, Майк Дауті з New York Press[en] скаржився: «Під виглядом любові до музики ви прийняли найкрасивішу туманну форму людського самовираження, вичавивши її через спеціально створену систему дурних балів, спеціально створеного для цього безглуздого багаторічника і змусили вписати його в цю дивовижну, грізну систему чартів».[13]
Строк перебування Крістгау на посаді очільника Pazz & Jop сплив, коли він зі скандалом був звільнений із The Village Voice після продажу компанії в серпні 2006 року.[21] У відповідь на його звільнення кілька відомих критиків публічно оголосили, що більше не робитимуть підбірки пісень для опитування; Саша Фрер Джонс[en] із The New Yorker описав звільнення Крістгау як «ляпас по обличчю багатьох із нас [критиків] у багатьох відношеннях».[22] Незважаючи на це, The Village Voice продовжував виконувати це опитування, і Роб Гарвілла змінив Крістгау на посаді музичного редактора та наглядача опитування.[23] Щорічний нарис Крістгау до опитування Pazz & Jop було замінено кількома ретроспективними статтями, присвяченими музиці за минулий рік, написаними підбіркою критиків.[24]
У 2016 році назву опитування новими власниками газети було змінено з Pazz & Jop на Village Voice Music Critics Poll (укр. Опитування музичних критиків Village Voice).[25] Крістгау, який продовжував голосувати в опитуванні відтоді як покинув газету, висловив обурення щодо зміни назви.[25] Коли в січні 2017 року були оголошені результати 2016 року, опитуванню повернено назву Pazz & Jop.[26]
The Village Voice повністю припинив публікацію у серпні 2018 року.[27] Незважаючи на закриття газети, 20 грудня було повідомлено про опитування Pazz & Jop на 2018 рік, а Крістгау підтвердив його справжність у Твіттері.[28] Опитування 2018 року було опубліковане на вебсайті Village Voice 6 лютого 2019 року.[29]
Рік | Виконавець | Сингл | Згадки | Прим. |
---|---|---|---|---|
1979 | Іан Дюрі[en] та The Blockheads[en] | «Hit Me with Your Rhythm Stick[en]»/«Reasons to Be Cheerful, Part 3[en]» | 29 | [6] |
1980 | Куртіс Блоу[en] | «The Breaks[en]» | 40 | [35] |
1981 | Лорі Андерсон | «O Superman[en]»/«Walk the Dog» | 56 | [36] |
The Rolling Stones | «Start Me Up[en]» | |||
1982 | Grandmaster Flash and the Furious Five | «The Message[en]» | 156 | [37] |
1983 | Майкл Джексон | «Billie Jean» | 75 | [38] |
1984 | Прінс | «When Doves Cry»/«17 Days» | 111 | [39] |
1985 | Artists United Against Apartheid[en] | «Sun City[en]» | 101 | [40] |
1986 | Run–D.M.C. | «Walk This Way[en]» | 78 | [41] |
1987 | Прінс | «Sign o' the Times[en]» | 54 | [42] |
1988 | Трейсі Чепмен | «Fast Car» | 55 | [43] |
1989 | Public Enemy | «Fight the Power» | 75 | [44] |
1990 | Deee-Lite[en] | «Groove Is in the Heart[en]»/«What Is Love?» | 74 | [45] |
1991 | Nirvana | «Smells Like Teen Spirit» | 116 | [46] |
1992 | Arrested Development[en] | «Tennessee[en]» | 100 | [47] |
1993 | The Breeders[en] | «Cannonball[en]» | 78 | [48] |
1994 | Бек | «Loser[en]» | 89 | [49] |
1995 | Coolio за участі L.V. | «Gangsta's Paradise» | 81 | [50] |
1996 | Quad City DJ's[en] | «C'mon N' Ride It (The Train)[en]» | 34 | [51] |
1997 | Hanson | «MMMBop[en]» | 96 | [52] |
1998 | Fatboy Slim | «The Rockafeller Skank[en]» | 110 | [53] |
1999 | TLC[en] | «No Scrubs[en]» | 109 | [54] |
2000 | Outkast | «Ms. Jackson[en]» | 124 | [55] |
2001 | Міссі Еліот | «Get Ur Freak On[en]» | 176 | [56] |
2002 | Міссі Еліот | «Work It[en]» | 212 | [57] |
2003 | Outkast | «Hey Ya![en]» | 322 | [58] |
2004 | Franz Ferdinand | «Take Me Out[en]» | 145 | [59] |
2005 | Каньє Вест за участі Джеймі Фокса | «Gold Digger» | 145 | [60] |
2006 | Gnarls Barkley[en] | «Crazy» | 151 | [61] |
2007 | Емі Вайнгауз | «Rehab[en]» | 97 | [62] |
2008 | M.I.A. | «Paper Planes[en]» | 107 | [74] |
2009 | Jay-Z за участі Аліши Кіз | «Empire State of Mind[en]» | 89 | [75] |
2010 | Cee Lo Green | «Fuck You[en]» | 187 | [76] |
2011 | Адель | «Rolling in the Deep» | 116 | [77] |
2012 | Карлі Рей Джепсен | «Call Me Maybe[en]» | 94 | [78] |
2013 | Daft Punk за участі Фаррелла Вільямса | «Get Lucky[en]» | 117 | [79] |
2014 | Future Islands[en] | «Seasons (Waiting on You)[en]» | 75 | [80] |
2015 | Дрейк | «Hotline Bling» | 76 | [81] |
2016 | Бейонсе | «Formation[en]» | 99 | [82] |
2017 | Cardi B | «Bodak Yellow[en]» | 62 | [72] |
2018 | Childish Gambino | «This Is America[en]» | 64 | [83] |
Рік | Виконавець | Альбом | Згадок | Прим. |
---|---|---|---|---|
1986 | The Neville Brothers[en] | Treacherous: A History of the Neville Brothers (1955—1985) | 43 | [41] |
1987 | Джеймс Карр[en] | At the Dark End of the Street | 35 | [42] |
1988 | Чак Беррі | The Chess Box[en] | 35 | [43] |
1989 | Мадді Вотерс | The Chess Box[en] | 65 | [44] |
1990 | Роберт Джонсон | The Complete Recordings[en] | 108 | [45] |
1991 | Джеймс Браун | Star Time[en] | 84 | [46] |
1992 | Боб Марлі | Songs of Freedom[en] | 51 | [47] |
1993 | The Beach Boys | Good Vibrations: Thirty Years of The Beach Boys[en] | 42 | [48] |
1994 | Луї Армстронг | Portrait of the Artist as a Young Man (1923—1934) | 34 | [49] |
1995 | The Velvet Underground | Peel Slowly and See[en] | 57 | [50] |
1996 | Сан Ра | The Singles | 25 | [51] |
1997 | Різні виконавці | Anthology of American Folk Music | 100 | [52] |
1998 | Різні виконавці | Nuggets: Original Artyfacts from the First Psychedelic Era, 1965–1968[en] | 111 | [53] |
1999 | Os Mutantes | Everything Is Possible: The Best of Os Mutantes[en] | 31 | [54] |
Різні виконавці | Loud, Fast and Out of Control: The Wild Sounds of '50s Rock | |||
Рік | Виконавець | Альбом | Згадок | Прим. |
---|---|---|---|---|
1981 | The Specials | Ghost Town[en] | 44 | [36] |
1982 | Т Бон Бернетт[en] | Trap Door[en] | 75 | [37] |
1983 | Los Lobos | ...And a Time to Dance[en] | 54 | [38] |
1984 | Томмі Кін[en] | Places That Are Gone | 32 | [39] |
1985 | Алекс Чилтон[en] | Feudalist Tarts | 32 | [40] |
1986 | Алекс Чилтон[en] | No Sex | 27 | [41] |
1988 | Брюс Спрінгстін | Chimes of Freedom[en] | 13 | [43] |
1989 | Люсінда Вільямс[en] | Passionate Kisses | 17 | [44] |
1990 | The Mekons[en] | F.U.N. '90 | 27 | [45] |
1991 | Pavement | Perfect Sound Forever[en] | 26 | [46] |
1992 | Pavement | Watery, Domestic[en] | 23 | [47] |
1993 | Luscious Jackson[en] | In Search of Manny[en] | 31 | [48] |
1994 | Pizzicato Five | Five by Five[en] | 15 | [49] |
Рік | Виконавець | Музичне відео | Режисер(и) | Згадок | Прим. |
---|---|---|---|---|---|
1983 | Майкл Джексон | «Beat It» | Боб Жиральді[en] | 63 | [38] |
1984 | Art of Noise[en] | «Close (To the Edit)» | Збігнев Рибчинський[en] | 35 | [39] |
1985 | Artists United Against Apartheid[en] | «Sun City[en]» | Джонатан Деммі, Godley & Creme[en] | 68 | [40] |
1986 | Пітер Гебріел | «Sledgehammer[en]» | Стівен Р. Джонсон[en] | 87 | [41] |
1987 | Squeeze | «Hourglass[en]» | Аде Едмондсон[en] | 12 | [42] |
1990 | Deee-Lite[en] | «Groove Is in the Heart[en]» | Хіроюкі Накано[en] | 35 | [45] |
Madonna | «Justify My Love[en]» | Жан-Батист Мондіно[en] | |||
1991 | Nirvana | «Smells Like Teen Spirit» | Семюел Байєр | 59 | [46] |
1992 | Nirvana | «In Bloom» | Кевін Керслейк[en] | 23 | [47] |
1993 | Nirvana | «Heart-Shaped Box» | Антон Корбейн | 34 | [48] |
1994 | Beastie Boys | «Sabotage[en]» | Спайк Джонзе[en] | 66 | [49] |
1995 | Бйорк | «It's Oh So Quiet[en]» | Спайк Джонзе[en] | 33 | [50] |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.