Савка (рід птахів)

Са́вка^[11] (Oxyura) — рід гусеподібних птахів родини качкових (Anatidae). Представники цього роду мешкають на усіх континентах, за винятком Антарктиди^[12]. В Украні зустрічається один вид — савка білоголова (Oxyura leucocephala).

? Савка
Савка білоголова (Oxyura leucocephala)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Гусеподібні (Anseriformes) Родина: Качкові (Alaudidae) Підродина: Савкові (Oxyurinae) Рід: Савка (Oxyura) Bonaparte, 1828[1]
Поширення представників роду      Oxyura vittata      Oxyura ferruginea      Oxyura maccoa      Oxyura leucocephala      Oxyura jamaicensis      Oxyura australis
Види
Oxyura australis Oxyura jamaicensisтиповий[2] Oxyura ferruginea Oxyura leucocephala Oxyura maccoa Oxyura vittata
Синоніми
Cerconectes Wagler, 1831[3] Erismatura Bonaparte, 1832[4] Gymnura Nuttall, 1834[5] Undina Gould, 1837[6] Bythonessa Gloger, 1842[7] Plectrura Gistel, 1848[8] Erimistura Degland & Gerbe, 1867[9] Pervicauda Mathews, 1945[10]
Посилання
Вікісховище: Oxyura Віківиди: Oxyura EOL: 45510612 ITIS: 175174 NCBI: 8883 Fossilworks: 129151

Опис

Савки — це невеликі, кремезні качки, середня довжина яких становить 36-51 см, розмах крил 52-70 см, вага 476-1300 г. Вони мають довгі, жорсткі, східчасті хвости, часто направлені догори, і великі блакитні дзьоби, роздуті біля основи. Їхні ноги розташовані далеко позаду, через що птахи незграбно пересуваються по землі і рідко покидають воду. Савки мають складу систему линьки, через що в польових умовах визначити їх вік буває складно. На початку гніздування птахи проявляють специфічну демонстраційну поведінку, коли вони видають барабанний звук з надутих горлових мішків, енергійно рухають головою і піднімають короткий чуб на голові.

Савки живуть на прісних і солонуватих внутрішніх водоймах, на міграції і в місцях зимівлі зустрічаються на морських мілководдях та на інших солоних водоймах. Добре плавають і пірнають, на суходіл виходять рідко. Літають неохоче, при небезпеці пірнають у воду. Живляться переважно водними безхребетними — ракоподібними, молюсками, черв'яками, комахами та їх личинками, а також насінням, корневищами і зеленими частинами водних рослин та водоростями.

Види

Виділяють шість видів:^[13]

• Савка американська (Oxyura jamaicensis)
• Савка андійська (Oxyura ferruginea)^[14]
• Савка аргентинська (Oxyura vittata)
• Савка австралійська (Oxyura australis)
• Савка африканська (Oxyura maccoa)
• Савка білоголова (Oxyura leucocephala)

Відомо також кілька вимерлих видів савок:

• Oxyura vantetsi — голоцен Нової Зеландії
• Oxyura zapatinima – плейстоцен Мексики (Халіско)
• Oxyura bessomi – середній плейстоцен США (Каліфорнія)
• Oxyura hulberti – пізній пліоцен або ранній плейстоцен США (Флорида)

Ще один вид — "Oxyura" doksana з міоценових відкладень Чехії не можна зі впевненістю віднести до цього роду^[15].

Етимологія

Наукова назва роду Oxyura походить від сполучення слів дав.-гр. οξυς — гострий і ουρα — хвіст.^[16]

Примітки

1. Bonaparte, Charles Lucien (1828). The genera of North American birds, and a synopsis of the species found within the territory of the United States ; systematically arranged in orders and families (continued). Annals of the Lyceum of Natural History of New York. 2: 293-432 [390].
2. Mayr, Ernst; Cottrell, G. William, ред. (1979). Check-List of Birds of the World. Т. 1 (вид. 2nd). Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 501.
3. J.G. Wagler. Mittheilungen über einige merkwürbige Thiere. „Isis von Oken”. 25, ss. kol. 282, 1832.
4. Ch.L. Bonaparte. Aggiunte e correzioni relative agli animali vertebrati a sangue caldo. „Giornale Arcadico di Scienze Letteri ed Arti”. 52, s. 208, 1831.
5. T. Nuttall: A manual of the ornithology of the United States and of Canada:. Cz. 2: The Water Birds. Cambridge: Hilliard and Brown, 1834, s. 425.
6. J. Gould: The birds of Europe. Cz. 5. London: R. and J.E. Taylor, 1837, ss. ryc. 383.
7. C.W.L. Gloger: Gemeinnütziges Hand- und Hilfsbuch der Naturgeschichte. Breslau: A. Schulz, 1841, s. 472.
8. J. von N.F.X. Gistel: Naturgeschichte des Thierreichs für höhere Schulen.. Sttutgart: Hoffmann, 1848, ss. x.
9. C.-D. Degland & J.-J.Z. Gerbe: Ornithologie européenne, ou, Catalogue descriptif, analytique et raisonné des oiseaux observés en Europe. Wyd. 2. T. 2. Paris: J.B. Baillière, 1867, s. 565.
10. G.M. Mathews. Notes on Generic Names. „The Emu”. 44 (4), s. 320, 1945. doi:10.1071/MU944319.
11. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
12. D.W. Winkler, S.M. Billerman & I.J. Lovette: Ducks, Geese, and Waterfowl (Anatidae), version 1.0. W: S.M. Billerman, B.K. Keeney, P.G. Rodewald & T.S. Schulenberg (red. red.): Birds of the World. Ithaca, NY: Cornell Lab of Ornithology, 2021. DOI:10.2173/bow.anatid1.01. [dostęp 2022-01-25]. (необхідна підписка)
13. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Screamers, ducks, geese, swans. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 09 січня 2023.
14. Oxyura ferruginea у базі Avibase.
15. Worthy, Trevor H.; Tennyson, A.J.D.; Jones, C.; McNamara, J.A. & Douglas, B.J. (2007): Miocene waterfowl and other birds from central Otago, New Zealand. J. Syst. Palaeontol. 5(1): 1-39. DOI:10.1017/S1477201906001957 (HTML abstract)
16. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 287. ISBN 978-1-4081-2501-4.

Джерела

• Madge, Steve; Burn, Hilary (1987). Wildfowl : an identification guide to the ducks, geese and swans of the world. London: Christopher Helm. с. 190—193. ISBN 0-7470-2201-1.