Loading AI tools
вид рослин З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Квасениця звичайна (Oxalis acetosella L.) або щавель заячий, щавух[1] — багаторічна трав'яниста рослина родини квасеницевих (6-12 см заввишки) з тонким розгалуженим повзучим кореневищем, вкритим м'ясистими лусочками.
Квасениця звичайна | |
---|---|
Квасениця звичайна | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Квасеницецвіті (Oxalidales) |
Родина: | Квасеницеві (Oxalidaceae) |
Рід: | Квасениця (Oxalis) |
Вид: | Квасениця звичайна (O. acetosella) |
Біноміальна назва | |
Oxalis acetosella L., 1753 | |
Надземне стебло нерозвинуте, на кінцях кореневища розвиваються безлисті квітконосні пагони (стрілки) і пучки довгочерешкових трійчастих листків. Листочки їх оберненосерцеподібні, голі.
Квітконоси одноквіткові, трохи більші від листків. Квітки правильні, роздільнопелюсткові, оцвітина п'ятичленна, подвійна. Чашолистки ланцетні, зелені, пелюстки (12-15 мм завдовжки) білі з рожевими або ліловими жилками, рідко рожеві. Десять тичинок зрослися основами ниток. Маточка одна з п'ятьма стовпчиками, зав'язь верхня.
Плід — гола, зморшкувата, загострена коробочка (10 мм завдовжки і 5 мм завширшки), яка розтріскується на п'ять щілин.
Квасениця звичайна росте в листяних і мішаних лісах. Тіньолюбна рослина. Поширена і заготовляють на Поліссі, в західній частині правобережного Лісостепу. Цвіте у квітні-червні.
Квасениця пряма (Oxalis stricta L.) Відрізняється від квасениці звичайної жовтими квітками і облистненими стеблами. Росте по всій Україні, звичайна, як бур'ян, у садах і городах, на лісокультурних площах і лісових розсадниках. Світлолюбна рослина.
Харчова, вітамінозна, медоносна і лікарська рослина.
В їжу вживають листки квасениці, які містить вітамін С (93-114 мг%), солі щавлевокислого калію, яблучну і фолієву кислоти. Вони мають приємний кислотерпкий в'язкий смак, тому використовують їх як приправу до салатів; їх можна додавати до перших і других страв. Листя надає кислуватого присмаку прісним салатам з щириці, лободи, суріпиці, будяка дикого. Квасеницею присмачують яєчню, розтерте листя їдять з сиром та сендвічами. Січеним листям присипають бутерброди з ковбасою, сиром, паштетами тощо.[2]
Листки, розтерті з цукром, дають корисний освіжаючий антицинготний напій, який також служить протиотрутою при отруєннях ртуттю і миш'яком.
Збір меду з квасениці незначний.
У народній медицині застосовують свіжі листки з квітучими стеблами як засіб для очищення крові, при розладах печінки і шлунка (печія, жовтяниця), при запаленні нирок, цинзі і як глистогінний засіб. Свіжі листки або сік вживають як сечогінний і ранозагоювальний засіб.
Може викликати отруєння великої рогатої худоби. Щавлевокислий кальцій, що міститься в листках, може знайти використання в текстильній промисловості як поновлювач фарб, при ситцедрукуванні, для фарбування шерсті.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.