Га́льшка Осму́льська (пол. Halszka Osmólska) (*15 вересня 1930, Познань — †31 березня 2008) — польська палеонтологиня, професорка, спеціалістка у дослідженнях монгольських динозаврів та викопних крокодилів.
| Гальшка Осмульська | |
|---|---|
| пол. Halszka Osmólska | |
 | |
| Народилася | 15 вересня 1930 Познань, Познанське воєводство, Польська Республіка |
| Померла | 31 березня 2008 (77 років) Республіка Польща |
| Країна |  Республіка Польща |
| Діяльність | палеонтологиня |
| Галузь | палеонтологія |
| Відома завдяки | палеонтологія |
| Alma mater | Варшавський університет |
| Знання мов | польська[1] |
| Заклад | Інститут палеонтології Польської академії наукd |
| Членство | Polskie Towarzystwo Geologiczned |
| Нагороди |  |
| Систематик живої природи | ||
|---|---|---|
 | ||
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Osmolska».
| ||
Вивчення біології розпочала у Відділенні Біології та Наук про Землю Познаньського Університету (тепер Університет ім. Адама Міцкевича) в 1949, у 1952 перенеслася на біологію Варшавського Університету, який закінчила 1955 року. Там у 1962 вона захистила ступінь доктора. Від 1955 працювала у Варшавському Інституті Палеобіології Польської Академії Наук (до 1990 під назвою Заклад Палеобіології ПАН пол. Zakład Paleobiologii PAN). Протягом 1983—1988 була його директоркою.
На початку своєї кар'єри досліджувала трилобітів верхнього Девону і нижнього Карбону з району Свєнтокшиських гір (Góry Świętokrzyskie), а також з інших районів Європи та Азії. Протагом 1965—1970 рр. була учасником серії мандрівок Польсько-монгольської Палеонтологічної Експедиції, які у пустелі Гобі відкрили ряд нових видів динозаврів і ссавців з Крейдового періоду. Досліджуючи монгольські знахідки, встановила ряд нових видів динозаврів. До найважливіших її досягнень належить вияснення ряду проблем будови та таксономії качкодзбобих динозаврів та овірапторів, відкриття перших азійських товстоголових динозаврів і перших крейдових крокодилів. Більшість її праць про монгольських динозаврів виконані спільно з Терезою Маріянською (Teresa Maryańska).
Протягом 1975—1992 років була редактором журналу «Acta Palaeontologica Polonica».
На честь Г. Осмульської дано видову назву овіраптору Citipati osmolskae, дромеозавриду Velociraptor osmolskae, пискусі Prolagus osmolskae[2] та родову назву архозавроподібному плазунові Osmolskina czatkowicensis.
Була співредакторкою та авторкою деяких розділів в обидвох виданнях книги про динозаврів «The Dinosauria»[3][4], яка є однією з найчастіше цитованих праць зі своєї галузі.
Див. також
Вибрані публікації
- H. Osmólska and E. Roniewicz (1970). Deinocheiridae, a new family of theropod dinosaurs. Palaeontologica Polonica 21:5-19.
- H. Osmólska, E. Roniewicz, and R. Barsbold (1972). A new dinosaur, Gallimimus bullatus n. gen., n. sp. (Ornithomimidae) from the Upper Cretaceous of Mongolia. Palaeontologia Polonica 27:103-143.
- H. Osmólska (1972). Preliminary note on a crocodilian from the Upper Cretaceous of Mongolia. Palaeontologia Polonica 27:43-47.
- T. Maryańska and H. Osmólska (1974). Pachycephalosauria, a new suborder of ornithischian dinosaurs. Palaeontologia Polonica 30:45-102.
- T. Maryańska and H. Osmólska (1975). Protoceratopsidae (Dinosauria) of Asia. Palaeontologica Polonica 33:133-181.
- H. Osmólska (1976). New light on the skull anatomy and systematic position of Oviraptor. Nature 262:683-684.
- H. Osmólska (1981). Coossified tarsometatarsi in theropod dinosaurs and their bearing on the problem of bird origins. Palaeontologica Polonica 42:79-95.
- T. Maryańska and H. Osmólska (1981). First lambeosaurine dinosaur from the Nemegt Formation, Upper Cretaceous, Mongolia. Acta Palaeontologica Polonica 26(3-1):243-255.
- T. Maryańska and H. Osmólska (1981). Cranial anatomy of Saurolophus angustirostris with comments on the Asian Hadrosauridae (Dinosauria). Palaeontologia Polonica 42:5-24.
- H. Osmólska (1982). Hulsanpes perlei n.g. n.sp. (Deinonychosauria, Saurischia, Dinosauria) from the Upper Cretaceous Barun Goyot Formation of Mongolia. Neues Jahrbuch für Geologie und Paläontologie Monatshefte 1982(7):440-448.
- A. Perle, T. Maryańska, and H. Osmólska (1982). Goyocephale lattimorei gen. et sp. n., a new flat-headed pachycephalosaur (Ornithischia, Dinosauria) from the Upper Cretaceous of Mongolia. Acta Palaeontologica Polonica 27(1-4):115-127.
- T. Maryańska and H. Osmólska (1984). Postcranial anatomy of Saurolophus angustirostris with comments on other hadrosaurs. Palaeontologia Polonica 46:119-141.
- T. Maryańska and H. Osmólska (1985). On ornithischian phylogeny. Acta Palaeontologica Polonica 30(3-4):137-149.
- H. Osmólska (1987). Borogovia gracilicrus gen. et sp. n., a new troodontid dinosaur from the Late Cretaceous of Mongolia. Acta Palaeontologica Polonica 32(1-2):133-150.
- R. Barsbold, H. Osmólska, and S.M. Kurzanov (1987). On a new troodontid (Dinosauria, Theropoda) from the Early Cretaceous of Mongolia. Acta Palaeontologica Polonica 32(1-2):121-132.
- S. M. Kurzanov and H. Osmólska (1991). Tochisaurus nemegtensis gen. et sp. n., a new troodontid dinosaur (Dinosauria, Theropoda) from Mongolia. Acta Palaeontologica Polonica 36(1):69-76.
- H. Osmólska (1996). An unusual theropod dinosaur from the Late Cretaceous Nemegt Formation of Mongolia. Acta Palaeontologica Polonica 41(1):1-38.
- R. Barsbold and H. Osmólska (1999). The skull of Velociraptor (Theropoda) from the Late Cretaceous of Mongolia. Acta Palaeontologica Polonica 44(2):189-219.
- R. Barsbold, H. Osmólska, M. Watabe, P.J. Currie, and K. Tsogtbaatar (2000). A new oviraptorosaur (Dinosauria, Theropoda) from Mongolia: the first dinosaur with a pygostyle. Acta Palaeontologica Polonica 45(2):97-106.
- T. Maryańska, H. Osmólska, and M. Wolsan (2002). Avialan status for Oviraptorosauria. Acta Palaeontologica Polonica 47(1):97-116.
- H. Osmólska, P.J. Currie, and R. Barsbold (2004). Oviraptorosauria. In: D.B. Weishampel, P. Dodson, and H. Osmólska (eds.), The Dinosauria (second edition). University of California Press, Berkeley 165—183.
Примітки
Бібліографія
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
