Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
McLaren F1 — суперкар з середнім розташуванням двигуна, колись найшвидший серійний автомобіль у світі (утримував цей статус з 1993 по 2005 роки), дозволений до використання на дорогах загального користування. Був спроектований і зроблений компанією McLaren Automotive, що є дочірнім підприємством британської McLaren Group, яка також володіє Водафон Макларен Мерседес — командою Формули 1.
McLaren F1 | |
---|---|
McLaren F1 | |
Виробник | McLaren Automotive |
Роки виробництва | 1992-1998 (107 автомобілів) |
Наступник(и) | McLaren P1 |
Клас | суперкар |
Стиль кузова | купе |
Двигун(и) | Бензиновий: 6,1-і-V12 |
Колісна база | 2718 мм |
Довжина | 4287 мм |
Ширина | 1820 мм |
Висота | 1140 мм |
Кліренс | 120 мм |
Передня колія | 1568 мм |
Задня колія | 1472 мм |
Маса | 1140 кг |
Найвища швидкість | 391 км/год |
Місткість бака | 90 л |
Подібні | Bugatti EB110 Ferrari F50 Lamborghini Diablo Jaguar XJ220 |
Дизайнер | Гордон Мюррей та Пітер Стівенс |
Всього було випущено 107 машин, 65 з яких були вуличними варіантами (F1), 5 — LM, 3 — ексклюзивними (GT), 5 — прототипами (XP), 28 — гоночними версіями (GTR) і 1 — прототипом LM (XP LM) . Виробництво було розпочато в 1992 і завершено в 1998 році.
У McLaren ще в 60-х роках замислювалися про створення, крім гоночних болідів, спортивного автомобіля для доріг загального користування. Але тоді це не вдалося реалізувати через те, що в 1970 році загинув засновник марки — Брюс Макларен. Про задум згадали тільки наприкінці 80-х. У 1988 році Гордон Мюррей представив свою концепцію «суперавтомобіля» керівникові McLaren, Рону Деннісу, який був підкорений представленим проектом. Результатом переговорів стала створена у Великій Британії 17 березня 1989 дочірня компанія «McLaren Cars Limited» (McLaren Automotive), яка і повинна була безпосередньо займатися створенням майбутнього гіперкара. Технічним керівником проекту став Мюррей, до розробки дизайну майбутнього автомобіля McLaren вдалося залучити відомого фахівця в цій галузі — Пітера Стівенса, який вже мав досвід зі створення таких автомобілів як Lotus Elan та Jaguar XJR-15. Для розробки двигуна та іншої технічної «начинки» була обрана компанія BMW-Motorsport.
Робота над амбітним проектом почалася в березні 1990 року і тривала майже 11 місяців. У червні 1991 готові креслення нового автомобіля були представлені на суд McLaren Group. Випробування показали неабиякі результати.
Перший показ McLaren F1 пройшов на Гран-прі Монако 28 травня 1992. Це зайвий раз підкреслювало тісний зв'язок автомобіля зі світом професійних автогонок. Під час демонстрації суперкара були оголошені технічні характеристики і ціна в 1,2 мільйона доларів США. Зовнішній вигляд справив велике враження на спостерігачів: для того часу такий дизайн уособлював суперсучасний автомобіль. Цей автомобіль встановив світовий рекорд швидкості суперкарів розігнавшись до 386 км на годину, рекорд був зафіксований 31 березня 1998 року.
У 1995 році Яннік Дальма, Юрки Ярвілехто і Масанорі Секійя з команди Kokusai Kaihatsu Racing стали переможцями легендарної гонки 24 години Ле-Мана, на автомобілі McLaren F1 GTR.
Для створення двигуна нового суперкара був взятий за основу серійний V12 від моделі BMW 750i (з кутом розвалу циліндрів 60°), а його доопрацюванням зайнялася дочірня компанія BMW AG під керівництвом Пауля Роше — BMW-Motorsport. В результаті, робочий об'єм мотора BMW S70/2 V12 був доведений до 6,1 л (6064 см³) при масі 266 кг, а потужність склала 627 к.с. при 7500 об/хв, максимальний крутний момент 651 Нм при 5600 об/хв. На кожні шість циліндрів встановлено окремий ланцюговий привід верхнього распредвала, які приводять в дію чотири клапана на кожному циліндрі, кожен з яких забезпечений власним гідравлічним штовхачем. Мотор використовує внутрішню систему уприскування палива компанії TAG. Діаметр циліндра — 86 мм (3,38 дюймів), хід поршня — 87 мм (3,42 дюймів).
Моделі | Дорожна версія | Прототип | Гоночна версія | Всього |
---|---|---|---|---|
F1 | 64 | 5 | 69 | |
F1 LM | 5 | 1 | 6 | |
F1 GT | 2 | 1 | 3 | |
F1 GTR | 28 | 28 | ||
Всього | 71 | 7 | 28 | 106 |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.