I²C
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
I2C — послідовна шина даних для зв'язку інтегральних схем, розроблена фірмою Philips на початку 1980-х як проста шина внутрішнього зв'язку для створення керуючої електроніки. Використовується для з'єднання низькошвидкісних периферійних компонентів з материнською платою, вбудовуваними системами та мобільними телефонами.
Назва є абревіатурою слів Inter-Integrated Circuit.