Гіппаркос
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Гіппа́ркос (Hipparcos — акронім від англ. High Precision Parallax Collecting Satellite, дос. «супутник для збирання високоточних паралаксів») — космічний телескоп Європейського космічного агентства (ЄКА), призначений для астрометричних завдань: виміру координат, паралаксів та власних рухів світил і відстаней до них. Назва телескопа співзвучна з ім'ям давньогрецького астронома Гіппарха (дав.-гр. Ιππαρχος), який склав перший у Європі зоряний каталог.
Загальна інформація | |
---|---|
Код NSSDC | 1989-062B |
Код обсерваторії | 248 |
Організація | ЄКА |
Дата запуску | 8 серпня 1989 |
Запущено з | космодром Куру |
Засіб запуску | Ariane-4.44LP / Н10, v.33 |
Маса | 1025 кг |
Тип орбіти | перехідна до геостаціонарної |
Висота орбіти | 500—35632 км |
Орбітальний період | 640 хв. |
Тип телескопа | катадіоптричний, системи Шмідта |
Довжина хвилі | видиме світло |
Діаметр | 29 см |
Поле зору | 94'×54' |
Фокальна відстань | 140 см |
Зовнішні посилання | |
Інтернет-сторінка | http://www.rssd.esa.int/hipparcos |
Супутник був запущений у серпні 1989 року і функціонував до березня 1993 року. Отримав код обсерваторії «248». Протягом 37 місяців роботи було зібрано інформацію щодо більш ніж мільйона зір[1]. Успіх програми дозволив збільшити точність вимірів в астрономії на порядок, а для багатьох об'єктів — на два порядки.