Зелений флюоресцентний білок
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Зеле́ний флюоресце́нтний біло́к (англ. Green Fluorescent Protein, GFP) — білок масою 26,9 кДа, що складається з 238 амінокислотних залишків, вперше виділений з медузи Aequorea victoria/Aequorea aequorea/Aequorea forskalea, що флюоресцує зеленим світлом при збудженні світлом синього кольору[1][2]. GFP з A. victoria має головний пік збудження з довжиною хвилі 395 нм та менший пік - з довжиною хвилі 475 нм. Пік його спектра випромінювання припадає на 509 нм, в зеленій частині видимого спектра. GFP від морського карандаша (Renilla reniformis) має один пік збудження при 498 нм. Зараз GFP широко використовується в клітинній і молекулярній біології як репортер експресії генів та внутріклітинної локалізації білків[3]. З часу відкриття на основі GFP методами генної інженерії були розроблені численні нові варіанти, які мають значно більший квантовий вихід флюоресценції та мають різні кольри (синій, синьо-зелений, жовтий, червоний та інші флюоресцентні білки) або можуть змінювати колір з часом або залежно від умов внутріклітинного середовища. Ген GFP або химерний білок GFP з будь-яким іншим білком може бути введений до геному організму і реплікуватися разом з ним, або (для експресії у невеликій частині багатоклітинного організму) може бути введений місцевою ін'єкцією у складі вірусного вектора. Зараз модифіковані десятки тисяч генів багатьох видів бактерій, дріжджів, інших грибів, рослин, комах і кількох видів ссавців, використовуючи GFP як маркер.