Francis Albert Sinatra & Antônio Carlos Jobim
альбом Френка Сінатри та Антоніу Карлуса Жобіма / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Francis Albert Sinatra & Antônio Carlos Jobim — спільний студійний альбом Френка Сінатри та Антоніу Карлуса Жобіна, випущений 1967 року власним лейблом Сінатри Reprise Records.
Francis Albert Sinatra & Antônio Carlos Jobim | |
---|---|
Студійний альбом | |
Виконавець | Френк Сінатра, Антоніу Карлус Жобін |
Дата випуску | 27 березня 1967[1] |
Записаний | 30 січня — 1 лютого 1967, United Western Recorders, Голлівуд, Лос-Анджелес |
Жанр | босанова, джаз |
Тривалість | 26:34 |
Мова | декілька мовd |
Лейбл | Reprise Records |
Продюсер | Сонні Берк |
Хронологія Френк Сінатра, Антоніу Карлус Жобін | |
Наприкінці 1966 року Френк Сінатра зателефонував Жобіму в Ріо-де-Жанейро і запропонував створити спільний запис.[5] Том прибув в США в січні 1967 року, запис відбувся 30 січня — 1 лютого 1967 року на студії United Western Recorders, Голлівуд, Лос-Анджелес. За бажанням Сінатри, до альбому увійшли сім пісень Жобіма, перекладених англійською Реєм Гілбертом та Норманом Гімбелом, а також три композиції інших авторів з Great American Songbook («Change Partners», «I Concentrate on You», «Baubles, Bangles and Beads»), аранжованих Клаусом Огерманом в стилі босанови. Том Жобім акомпанував Сінатрі на гітарі і фортепіано, а також виступив бек-вокалістом. Альбом Francis Albert Sinatra & Antônio Carlos Jobim вийшов у березні 1967 року, отримав високу оцінку критиків і високий рівень продажу.[6]
Для Жобіма, після кількох років відносної тиші, які настали за релізом Getz/Gilberto, це був надзвичайно важливий успіх, що забезпечив продажі у всьому світі й схвальні відгуки навіть у Радянському Союзі та на Кубі. Це також був один з найпопулярніших альбомів, коли-небудь записаних Сінатрою, який, перебуваючи на вершині слави, також потребував підтримки своєї кар'єри в епоху року.[7]
1967 року Francis Albert Sinatra & Antônio Carlos Jobim номінувався на «Греммі» за найкращий альбом року та найкраще чоловіче вокальне виконання[8], але поступився перемогою, відповідно, Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band The Beatles та «By the Time I Get to Phoenix» Глена Кемпбелла.[9]