Et in Arcadia ego

Et in Arcadia ego — крилатий латинський вислів, що послужив мотивом багатьох творів живопису і літератури XVII—XIX століть^[1]. Дослівний переклад «І в Аркадії я» з відсутнім дієсловом. Така фраза цілком допустима за правилами латинської мови^[2], але залишає два принципово різних варіанти розуміння «я». Залежно від інтерпретації, зустрічаються різні варіанти повного латинського виразу і його перекладів.

І в Аркадії я є

Див. також: Memento mori

Гверчіно Et in Arcadia ego, 1618—1622.

Вихідним і найбільш поширеним на початку розумінням було^[2] Et in Arcadia ego sum, тобто «І в Аркадії я є» або «Навіть в Аркадії я є». В такому прочитанні «я» — це Смерть, яка звертається до смертних з нагадуванням, що і в самому щасливому і безтурботному місці всіх коли-небудь чекає неминучий кінець. Саме так слід розуміти перший твір на даний сюжет: картину Гверчіно «Et in Arcadia ego», написану в 1618—1622. Нерідко першоджерелом вказується якась картина Бартоломео Скедоні (Скедоне) ^[en][1][3]. Помилка викликана тим, що до 1911 дана картина Гверчіно помилково приписувалася Скедоні^[4], а потім дані некритично копіювалися укладачами крилатих фраз. На картині заданим став канонічним сюжет: пастухи в Аркадії, де розглядають старий надгробок з вказаним латинським написом. На надгробку лежить череп, як стандартний символ смерті.

Більш відкриті для різних інтерпретацій дві однойменні картини Пуссена. На другій з них черепа вже немає, а аркадські пастухи зі щирим, чи то з відстороненим інтересом намагаються розібрати напис на старому надгробку. Хто звертається до них через «я», залишається загадкою для глядача^[2][5].

• 
  Пуссен, Аркадські пастухи (Et in Arcadia Ego), 1-й варіант, 1629-1630, Чатсуорт-хаус.
• 
  Пуссен , Аркадські пастухи (Et in Arcadia Ego), 2-й варіант, 1650-1655, Лувр.

І я в Аркадії народився

І все ж справжню крилатість вираз отримав^[1][3] в переосмисленій e стилі романтизму формі Et ego in Arcadia fui, тобто «І я бувв Аркадії». Тепер не Смерть, а сам померлий звертається до живих, нагадуючи про тлінність життя і минущості людського щастя. Найбільш відомий варіант «І я в Аркадії народився (народилася)», який є цитатою з вірша Фрідріха Шиллера «Resignation» (1787)^[1]:

Шиллер (повний текст) Auch ich war in Arkadien geboren, auch mir hat die Natur An meiner Wiege Freude zugeschworen, Auch ich war in Arkadien geboren, doch Tränen gab der kurze Lenz mir nur.

Дмитрієв І я в Аркадії народився! Над колискою малюковою та мені Природи вирок за радість поручився! І я в Аркадії народився, Але дар весни моєї був - сльози лише одні ...

Втім, переосмислений варіант вислову зустрічається в літературі і до перекладу Дмитрієва. Наприклад, ще в драмі в одній дії Карамзіна «Аркадський пам'ятник» (1789) Дафна читає на надгробку «І я була в Аркадії»^[1]. А у Батюшкова в його вірші «Напис на гробі пастушки» (1810) цей вислів цитується як «І я, як ви, жила в Аркадії щасливою». Примітно, що слова «І я … жила в Аркадії» коментатори пов'язують з луврською картиною Пуссена, трактуючи напис на ній саме так, як це робить Батюшков. Вірш Батюшкова увійшов в лібрето «Пікової дами» Чайковського, ставши романсом Поліни (дія I, картина 2).

При цьому нове розуміння латинської фрази не скасовувало старого, якщо тільки вираз не було доповнено певним дієсловом. Майкапар з цього приводу нагадує^[2] біографію Рейнольдса, видану в Лондоні в 1865. У ній є такий епізод:

У 1769 році Рейнольдс показав своєму другові д-ру Джонсону щойно закінчену картину. На ній зображені дві леді, які сидять перед надгробком і вивчають напис на ньому. Цей напис — наша латинська фраза. «Що б це могло означати? — вигукує д-р Джонсон. — абсолютна нісенітниця: Я — в Аркадії!» — «Думаю, король міг би пояснити вам, — заперечив Рейнолдс. — Тільки-но побачивши вчора картину, він відразу ж сказав: „Ах, там, в глибині — надгробок. На жаль, на жаль, смерть є навіть в Аркадії“».

Пам'ятник в Шагборо

Меморіальний пам'ятник в маєтку Шагборо.

У Шагборо (англ. Shugborough) в графстві Стаффордшир, на території старого маєтку, який колись належав графу Лічфілду, стоїть меморіальний пам'ятник середини XVIII століття. На барельєфі зображено копію 2-го варіанту картини Пуссена «Аркадські пастухи» в дзеркальному відображенні і з класичною написом «ET IN ARCADIA EGO» в правильному відображенні. Нижче барельєфа висічені літери O • U • O • S • V • A • V • V в обрамленні винесених нижче рядки букв D і M . DM може означати Diis Manibus, центральна ж абревіатура залишається незрозумілою.

Такий пам'ятник не міг залишитися непоміченим сучасними ентузіастами альтернативної історії і езотерики. Автори «Священної загадки», на яку спирався Ден Браун у своїй книзі «Код да Вінчі», прийшли до висновку, що латинське Et in Arcadia ego є незавершеною і тому граматично неправильної фразою. Це не відповідає дійсності^[2], але для справжніх ентузіастів достатньо будь-якої вихідної зачіпки. Далі Бейджент, Лі і Лінкольн приходять до висновку, що Et in Arcadia ego насправді є анаграмою і, після деяких перестановок, вони отримують (відкидаючи одне i) Tego arcana dei — «Зберігаю секрети бога».

Примітки

1. Крылатые слова / 3-е изд. Сост. Н. С. Ашукин, М. Г. Ашукина. — М.: Худлит, 1966. — 271 с.
2. Майкапар А. "Et in Arcadia Ego": до і після Пуссена. Архів оригіналу за 15 серпня 2012. Процитовано 18 лютого 2012.
3. И я в Аркадии родился http://bibliotekar.ru/encSlov/9/62.htm [Архівовано 18 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Энциклопедический словарь крылатых слов и выражений / Сост. В. В. Серов. — М.: Локид-Пресс, 2005.
4. Et in Arcadia Ego. Galleria Nazionale d'Arte Antica. Palazzo Barberini. Архів оригіналу за 15 серпня 2012. Процитовано 18 лютого 2012.
5. Холл Д. Словарь сюжетов и символов в искусстве (оригинал Dictionary of subjects and symbols in art). Пер. А. Майкапара. — М.: Крон-Пресс, 1996. — 642 с.