Енциклопедія Брокгауз

Енциклопедія Брокгауз (нім. Brockhaus Enzyklopädie) — німецька багатотомна універсальна енциклопедія, що видається з початку XIX століття. Хоча в різні роки вона виходила під різними назвами, загальна неофіційна назва лишається незмінною — «Брокгауз». Енциклопедія випускається видавництвом «F. A. Brockhaus», заснованим Ф. А. Брокгаузом (згодом — «Bibliographisches Institut & FA Brockhaus AG»).

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Брокгауз.

Однією з основних особливостей енциклопедії є те, що для неї характерні не статті-огляди, а статті-довідки, що дозволяло включати у видання стандартного для енциклопедій формату до 200—300 тисяч статей.

Брокгауз є останньою з чотирьох універсальних енциклопедій світового рівня німецькою мовою після припинення випуску «Енциклопедичного Лексикону Майера» (нім. Meyers Konversations-Lexikon) в 1984 році, «Універсального Лексикону Пірера» (нім. Universal-Lexikon der Gegenwart und Vergangenheit) наприкінці XIX століття і «Енциклопедичного Лексикону Гердера» (нім. Herders Conversations-Lexikon) в 1960-х роках.

Історія створення

Корінці кількох томів 14-го видання (1895).

Корінці кількох томів одного з перевидань 14-го видання (1910).

Історія енциклопедії починається з 1796 року, коли в Лейпцигу почав виходити «Енциклопедичний словник із визначною увагою до теперішніх часів» (нім. Conversations-Lexikon mit vorzüglicher Rücksicht auf die gegenwärtigen Zeiten) під редакцією доктора Ренатуса Ґоттгельфа Льобеля^[de] (1767–1799). «Словник …» включав статті по географічній і історичній тематиці, біографії, статті з міфології, філософії, природознавства та інші. Тома 1—4 (від A до R; видання «Leipzig: FA Leupold») вийшли в 1796–1800 роках, том 5 (видання «Leipzig: JC Werther») з'явився в 1806 році.

В 1808 році Ф. А. Брокгауз викупив у збанкрутілого видавця за 1800 талерів на Лейпцизькому книжковому ярмарку право видання «Словника …» і завершив його випуск до 1811 року, додавши до спочатку запланованих шести ще два томи доповнень (перший — видання «Amsterdam: F. A. Brockhaus»; другий — видання «Leipzig: F. A. Brockhaus»). Редактором останнього, шостого, тому був запрошений Крістіан Вільгельм Франке (нім. Christian Wilhelm Franke)^[1]. Зрозумівши важливість цього підприємства, 1812 року Брокгауз розпочав працювати над другим виданням енциклопедії (в 10 томах), з відповідними змінами та доповненнями, взявши додатково на себе роль редактора енциклопедії^[2]. Вже це, друге, видання отримало загальне визнання^[3].

В 1814 році, паралельно з другим, почався випуск третього видання, яке так само, як і попереднє, редагував сам Брокгауз. Обидва видання були завершені до 1819 року. У випуску четвертого і п'ятого видання Брокгаузу допомагали доктор Людвіг Гайн (нім. Ludwig Hain^[de]), потім професор Ф. Гассе (нім. F. C. Hasse). Після смерті Брокгауза в 1823 році видання продовжили його сини — Фрідріх і Генріх Брокгаузи, які виконали спільно з Гассе роботу над шостим і сьомим виданнями енциклопедії. Редактором восьмого і дев'ятого видань був доктор Карл Август Еспе (нім. Karl August Espe). 1839 року до енциклопедії був доданий покажчик (нім. Universal-Register)^[1].

Доктор Август Куртцель (нім. August Kurtzel) і Оскар Пільц (нім. Oskar Pilz) редагували десяте видання (в роботі також брав участь Генріх-Едуард Брокгауз (нім. Heinrich Edward Brockhaus)); в роботі над одинадцятим виданням взяв участь Генріх-Рудольф Брокгауз (нім. Heinrich Rudolf Brockhaus). Після смерті в 1871 році Куртцеля редакторами енциклопедії стали доктори Густав Штокманн (нім. Gustav Stockmann) і Карл Віпперманн (нім. Karl Wippermann).

Підготовку п'ятнадцятого видання, що отримав неофіційну назву «Веймарський Брокгауз» (нім. Weimarer Brockhaus), перервала Перша світова війна, і роботи по ньому почалися тільки в 1925 році. У комплект видання також входив атлас (копій якого у наш час практично не залишилося) з картами розміром у повну сторінку і повнокольоровими вклейками. Весь текст набраний готичним шрифтом, а іноземні слова — антиквою; власне процес набору відбувався на рядконабірних відливальних машинах^[en]. Хоча в ідеологічному плані редакція відчувала сильний тиск нацистської ідеології (що особливо проявилося в останніх двох томах^[4]), за деякими винятками якість матеріалів була досить високою.

Передбачалося, що друга редакція п'ятнадцятого, «великонімецього», видання (нім. großdeutsche Ausgabe) буде повністю написана з пронацистських позицій, однак, реалізації планів видавництва завадила Друга світова війна. 1939 року вийшов лише один том, а в наступному році робота над виданням була зупинена.

Після закінчення Другої світової війни видавництво, що випускало «Брокгауз», розділилося на дві частини — народне видавництво «Brockhaus» в НДР і фірма «F. A. Brockhaus» у ФРН. Подальшу роботу над енциклопедією продовжило видавництво «F. A. Brockhaus»^[5], з 1984 року — «Bibliographisches Institut & FA Brockhaus AG».

Останнє, двадцять перше, видання стало найбільшою друкованою німецькою енциклопедією: воно містить близько 300 тис. статей і понад 40 тис. карт, схем і таблиць, розташованих на 24,5 тис. сторінках. Над створенням енциклопедії з літа 2003 року працювали 70 редакторів і понад 1000 авторів статей. Перші томи почали виходити восени 2005 року; до вересня 2006 року були повністю надруковані всі 30 томів. Цікавим фактом підготовки видання виявилося те, що ліцензійні витрати на ілюстрації перевищили вартість оплати всіх робіт над текстом енциклопедії.

У лютому 2008 року видавництво оголосило про те, що у зв'язку з низькими продажами двадцять першого видання (у тому числі через високу ціну — 2 670 євро), воно планує більше не видавати енциклопедію в паперовому вигляді, а зробити безкоштовною і розмістити на сайті, показ реклами на якому стане основним джерелом прибутку^[6]. Однак вже до квітня було оголошено про скасування цього, а також про те, що, ймовірно, «двадцять друге видання нашого словника все-таки відбудеться»^[7]. Наприкінці 2008 року стало відомо про те, що права на видання енциклопедії переходять до компанії «Bertelsmann», а попередній власник продовжить видавати словники під маркою «Дуден»^[8].

У червні 2013 року «Bertelsmann» оголосив про плани припинення розповсюдження паперової версії енциклопедії з 2014 року, а електронної версії — з 2020 року. При цьому розглядається питання про долю самої торгової марки «Брокгауз» — «доброї марки», на думку власника^[9]. У серпні 2014 року продажі друкованих видань були припинені, проте редакційне оновлення електронної версії енциклопедії буде тривати протягом невизначеного часу^[10].

Електронні версії

У листопаді 2002 року «Брокгауз» був вперше випущений в електронному вигляді — на двох CD і одному DVD-диску. Ця версія, заснована на двадцятому виданні енциклопедії, налічувала 260 тис. статей і 14,5 тис. ілюстрацій і коштувала понад 1000 євро. Електронна версія, що вийшла в листопаді 2005 року на двох DVD-дисках і USB-накопичувачі (вартістю 1500 євро), заснована на двадцять першому виданні енциклопедії та містить 260 тис. статей, 25 тис. зображень, 280 відеофайлів і 3000 аудіофайлів. Додатково в її комплект входили тривимірний анатомічний атлас, енциклопедія для студентів, англо-німецький словник і комп'ютерний планетарій. Електронна версія енциклопедії, випущена в 2008 році, в цілому повторює склад і вміст версії 2005 року.

В останні роки реалізовано декілька проєктів із оцифрування перших видань «Брокгауза»: зокрема, доступні для читання перше^[11] і чотирнадцяте^[12] видання енциклопедії.

Видання малого та середнього обсягу

Крім видання «великого» «Брокгауза», виходили і декілька серій малого та середнього обсягу, матеріал у яких оснований на його даних. Останніми є наступні видання:

• «Брокгауз в п'ятнадцяти томах» (нім. Der Brockhaus in fünfzehn Bänden), друге видання, 7200 с, 140 тис. визначень (2002);
• «Брокгауз в десяти томах» (нім. Brockhaus in zehn Bänden), перше видання, +7360 с, 150 тис. визначень (2004);
• «Брокгауз в п'яти томах» (нім. Der Brockhaus in fünf Bänden), десяте видання, 5 472 с, 125 тис. визначень (2004);
• «Брокгауз у трьох томах» (нім. Der Brockhaus in drei Bänden), четверте видання, 2592 с, 80 тис. визначень (2006).

У попередні роки виходили і інші серії аналогічних видань:

• «Новий Брокгауз. Енциклопедія в чотирьох томах» (нім. «Der Neue Brockhaus. Allbuch in vier Bänden»), 4 томи, 1936—1938;
• «Новий Брокгауз», 5 томів, 1958—1960 (1 доп. Тому, 1964);
• «Малий Брокгауз» (нім. «Der Kleine Brockhaus»), 2 томи, 1961—1962;
• «Народний Брокгауз» (нім. «Der Volks-Brockhaus»), 1959.

Вплив на культуру

Корінці всіх томів «Нового Брокгауза» (1936—1938).

Корінці кількох томів 19-го видання (1986—1994).

Енциклопедія завоювала широку популярність, оскільки розповідала про результати відкриттів і досліджень в простій і доступній формі без зайвих подробиць. Багато видавців в усьому світі згодом запозичили цей підхід до створення енциклопедій. Приміром, сьоме видання «Брокгауза» лягло в основу енциклопедії «Американа» (1829—1833) — першої значної американської енциклопедії, а тринадцяте було першоосновою для Енциклопедичного словника Брокгауза і Єфрона. За образом Брокгауза були також побудовані голландська («Winkler Prins Geïllustreerde Encyclopaedie») і шведська («Svenskt Konversations-Lexicon») енциклопедії. Енциклопедія Британіка одинадцятого видання каже про це: «Ніяка інша робота довідкового характеру не є кориснішою та успішнішою, не копіюється, наслідується або переказується більше, ніж енциклопедія Брокгауза»^[1].

Про якість енциклопедії говорять наступне:

Енциклопедичний словник Брокгауза був зразковим виданням подібного роду: відмінно оформлений, сумлінно підготовлений в науковому та редакційному відношенні. Мільйони читачів оцінили і громадську позицію Брокгауза, який абсолютно виключив зі словника політичні та корпоративні оцінки, керуючись однією вимогою: все має бути описано і пояснено однаково ясно і добросовісно^[13].

Однак, згідно з дослідженням журналу «Stern», проведеним наприкінці 2007 року, 43 з 50 випадково відібраних статей із німецького розділу Вікіпедії були якісно кращі, ніж аналогічні статті в енциклопедії Брокгауза^[14]. При цьому оцінювалися точність і повнота статей, оперативність оновлення інформації та простота читання^[15].

Принципи видання та оформлення

Загальний вигляд корінців томів 21-го видання на Франкфуртському книжковому ярмарку (2005).

Оскільки енциклопедія повинна служити багато років, велике значення відіграє не тільки зовнішній вигляд томів, але і якість верстки і зручність користування. Вже в 1824 році була введена двоколонкова верстка, що значно полегшує читання, а потім розпочато використання зовнішніх полів сторінки під ілюстрації, що стало новинкою в друкарській справі. З метою підвищення довговічності томів при виконанні палітурок замість шиття нитками стало застосовуватися шиття металічним дротом.

Основна частина томів кожного видання не оновлювалася близько десяти років, тому практично з самого початку випуску енциклопедії до кожного з них створювалися додаткові томи (нім. Supplementbände) з оновленими даними. У виданнях, починаючи з п'ятнадцятого, в додаткові томи було вирішено виносити мовні словники і атласи.

Для багатих читачів деякі видання виходили в шкіряних палітурках, наприклад, сімнадцяте (у зеленій або коричневій шкірі) і вісімнадцяте. Спеціальні («deluxe») версії дев'ятнадцятого і двадцять першого видань вийшли в палітурках, оформлених, відповідно, архітектором і художником Фріденсрайхом Гундертвассером і актором Арміном Мюллер-Шталем. Двадцяте видання оформив художник і актор Андре Геллер^[en] (в корінець кожного тому він помістив невелике прозоре віконце з яким-небудь предметом за ним, що «втілює» цей том).

Список видань

№ видання	Назва	Місце видання	Роки видання основних томів	Кількість основних томів і сторінок в них[1]	Роки видання додаткових томів	Кількість додаткових томів і сторінок в них[1]	Кількість статей	Кількість ілюстрацій
1	Conversationslexicon	Амстердам і Лейпциг	1796-1808	6 (2762 с.)	1809-1811	2
2	Conversations-Lexikon		1812-1819	10	—	—
3	Conversations-Lexicon		1814-1819	10	—	—
4	Hand-Enzyclopädie	Лейпциг	1817-1819	10	1818	1[16]
5	Real-Encyclopädie	Лейпциг	1819-1820	10	1819-1820	1[16]
6	Real-Encyclopädie	Лейпциг	1824	10	1822-1826	1 + 2 з «Нової серії» (кожен в 2-х чч.)[16]
7	Real-Encyclopädie	Лейпциг	1827	12 (10489 с.)	+1829	1[16]
7[17]	Real-Encyclopädie	Лейпциг	1830	12 (10489 с.)	—	—
8	Real-Encyclopädie	Лейпциг	1833-1837	12 (10689 с.)	1839	покажчик (242 с.)
9	Real-Encyclopädie	Лейпциг	1843-1848	15 (11470 с.)	—	—
10	Real-Encyclopädie	Лейпциг	1851-1855	15 (12564 с.)	—	—
11	Real-Encyclopädie	Лейпциг	1864-1868	15 (13366 с.)	1871-1873[1]	2[1] (1764 с.) Покажчик (136 с.)	50000[1]
12	Conversations-Lexikon	Лейпциг	1875-1879	15	—	—
13[18]	Brockhaus Conversations-Lexikon	Лейпциг	1882-1887	16	1887	1
14	Brockhaus Konversations-Lexikon	Лейпциг	1893-1895	16	1897	1
14[19]	Brockhaus Konversations-Lexikon	Лейпциг	1898	17	—	—
14[20]	Brockhaus Konversations-Lexikon	Лейпциг	1901-1903[1]	16[1]	1904[1]	1[1]
14[21]	Brockhaus Konversations-Lexikon	Лейпциг	1908-1910	17	—	—
14[22]	Brockhaus Konversations-Lexikon	Лейпциг	1920	17	—	—
15	Der Große Brockhaus[23]	Лейпциг	1928-1934	20 (15800 с.)	1935 1937	1 (768 с.) Атлас	200000[4]
15[24]	Der Große Brockhaus	Лейпциг	1939	1[25] (778 с.)	—	—
16	Der Große Brockhaus	Вісбаден[5]	1952-1957	12	1958 1960 1963 1967	1-й атлас 2-й 2-й (перероб.)
17	Brockhaus Enzyklopädie	Вісбаден[5]	1966-1974	20	1975-1981	5
18	Der Große Brockhaus	Вісбаден	1977-1981	12	1981-	8
19	Brockhaus Enzyklopädie	Мангейм	1986-1994	24	1995-1999	9 атлас атлас (перероб.)
20	Brockhaus Die Enzyklopädie	Мангейм	1996-1999	24 (17000 с.)	1999	6	260000	35000
21	Brockhaus Enzyklopädie	Мангейм	2005-2006	30 (24500 с.)	—	—	300000	40000

Див. також

• Британіка
• Велика енциклопедія Ларусса
• Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона

Примітки

1. Ст. «Encyclopaedia» в енциклопедії Британіка, 11-е вид. [Архівовано 25 серпня 2013 у Wayback Machine.] (англ.).
2. Брокгауз, Фрідріх Арнольд // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
3. Ст. «Friedrich Arnold Brockhaus» в енциклопедії Британіка, 11-е вид. [Архівовано 24 червня 2012 у Wayback Machine.] (англ.).
4. Большой Брокгауз // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
5. Брокгауз // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
6. S. Clausen, J. Lachman, L. Knappmann und M. Lambrecht. Brockhaus kapituliert vor dem Internet (нім.).
7. 0,2144,3241078,00.html Brockhaus залишається вірним друкованому слову [Архівовано 17 жовтня 2008 у Wayback Machine.].
8. «Вікіпедія» та «Google» потіснили «Брокгауз» [Архівовано 14 квітня 2009 у Wayback Machine.].
9. Bertelsmann stellt Brockhaus-Lexikon ein (нім.). Zeit Online. Архів оригіналу за 17 серпня 2013. Процитовано 13 серпня 2013.
10. Друкований «Брокгауз» став історією (рос.). Deutsche Welle. Процитовано 18 серпня 2014.
11. Conversations-Lexikon oder kurzgefaßtes Handwörterbuch. 1. Auflage, 1809—1811 [Архівовано 16 травня 2008 у Wayback Machine.] (нім.).
12. Brockhaus 'Konversationslexikon. Autorenkollektiv, FA Brockhaus in Leipzig, Berlin und Wien, 14. Auflage, 1894—1896 [Архівовано 23 грудня 2015 у Wayback Machine.] (нім.).
13. Від видання // Росія. Ілюстрований енциклопедичний словник. — М .: «Ексмо», 2008. — С. 3. — ISBN 5-699-15820-0.
14. Журнал Stern оголосив Wikipedia найкращою німецькою енциклопедією. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
15. Magazine hails German Wikipedia as better than encyclopaedia (англ.).
16. Для власників попередніх видань.
17. Виправлене перевидання.
18. Перше видання енциклопедії, в назві якого з'явилося ім'я Ф. А. Брокгауза.
19. Ювілейне виправлене перевидання.
20. Нове ювілейне виправлене перевидання.
21. Стереотипне четверте перевидання.
22. Стереотипне відтворення четвертого перевидання. На титулі всіх томів вказано: «1908, стереотипне видання 1920».
23. «Великий Брокгауз» (нім.).
24. Нове, перероблене згідно ідеологічних вимог, видання.
25. Планувалося випустити 20 томів і атлас, проте видання було припинено після початку Другої світової війни.

Література

• И. В. Гудовщикова. Общие зарубежные энциклопедии. Учебное пособие. — Л.: Изд-во ЛГБИ, 1963. — 87 с.
• R. L. Collison. Encyclopaedias: their history throughout the ages. 2nd ed. — New York: «Hafner», 1966. — 334 p.
• J. M. Wells. The Circle of Knowledge: Encyclopaedias Past and Present. — Chicago: «The Newberry Library», 1968. — 56 p.
• S. P. Walsh. Anglo-American General Encyclopedias. A Historical Bibliography, 1703—1967. — New York: «Bowker», 1968. — 270 p.
• H. Sarkowski. Das Bibliographische Institut. Verlagsgeschichte und Bibliographie, 1826—1976. — Mannheim: «Bibliographisches Institut», 1976. — 314 S. — ISBN 3-411-01368-0.
• K. F. Kister. Kister's Best Encyclopedias. A Comparative Guide to General and Specialized Encyclopedias. 2nd ed. — Phoenix: «The Oryx Press», 1994. — 506 p. — ISBN 0-89774-744-5.
• A. zum Hingst. Die Geschichte des Grossen Brockhaus: vom Conversationslexikon zur Enzyklopädie. — Wiesbaden: «Harrassowitz», 1995. — 212 S. — ISBN 3-447-03740-7.
• S. C. Awe. ARBA guide to subject encyclopedias and dictionaries. 2nd ed. — Englewood: «Libraries Unlimited», 1997. — 482 p. — ISBN 0-585-07048-2.
• Bibliotheca lexicorum: kommentiertes Verzeichnis der Sammlung Otmar Seemann. Bearbeiten von M. Peche. — Wien: «Inlibris», 2001. — 708 S. — ISBN 3-9500813-5-6.
• T. Keiderling. F. A. Brockhaus: 1905—2005. — Leipzig: «Brockhaus», 2005. — 448 S. — ISBN 3-7653-0284-8.
• Ines Prodöhl: Genehmigtes Wissen. Enzyklopädien und Lexika im «Dritten Reich». (докт. дисертація)

Посилання

Логотип Вікітеки

У Вікіджерелах є оригінали текстів

Brockhaus Enzyklopädie

• 21-е видання Енциклопедії на офіційному сайті видавництва Брокгауз (нім.).