Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Blues by Lonnie Johnson — студійний альбом американського блюзового музиканта Лонні Джонсона, випущений лейблом Bluesville Records у 1960 році. Записаний 8 березня 1960 року на студії Van Gelder Studio в Енлвуд-Кліффсі (Нью-Джерсі).
Blues by Lonnie Johnson | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Студійний альбом | |||||||
Виконавець | Лонні Джонсон | ||||||
Дата випуску | 1960 | ||||||
Записаний | 8 березня 1960 | ||||||
Жанр | блюз | ||||||
Тривалість | 38 хв 5 с | ||||||
Студія звукозапису | Van Gelder Studio, Енлвуд-Кліффс (Нью-Джерсі) | ||||||
Лейбли | Bluesville (BVLP 1007) | ||||||
Професійні огляди | |||||||
Хронологія Лонні Джонсон | |||||||
|
Альбом складається з 12 оригінальних пісень, написаних Джонсоном спеціально для цієї сесії. Альбом ознаменував повернення Джонсона до музичного бізнесу, якому в лютому 1960 року виповнилось 60 років.
Кріс Альбертсон, джазовий диск-жокей, вже декілька років тому (у 1957 році) як залишив рідну Данію і перебрався в США у Філадельфію. На той момент Лонні Джонсон залишив музику і в основному займався ремонтами як помічник тесляра. 18 місяців до цього він отримав роботу швейцара у готелі Benjamin Franklin Hotel.
Робертсон відразу почав розшукувати Джонсона, як тільки йому стало відомо, що він у Філадельфії. Дізнавшись, що Елмер Сноуден (Дюк Еллінгтон у 1922 році грав на піаніно у гурті Сноудена) працює паркувальником у Філадельфії, Альбертсон відразу запросив ветерана взяти участь у джазовій радіопрограмі. Елмеру не було відомо, де знаходився Джонсон, однак один слухач це знав. Він зв'язався з Сноуденом після програми і повідомив про те, що Лонні у готелі Benjamin Franklin Hotel.
На прохання Альбертсона, Джонсон взяв свою гітару (він почав грати на електричній гітарі ще у 1941 році, невдовзі після того, як Чарлі Крісчен став її популяризувати) і приїхав на квартиру Альбертсона. Джонсон виконав декілька блюзових пісень і балад під акомпанемент своєї гітари та банджо Сноудена. Джонсон грав і співав вперше за останні 4 роки.
Альбертсон приніс демонстраційні записи Бобу Вейнстоку, продюсеру і засновнику Prestige Records, і той вирішив записати Джонсона разом з гуртом зіркових джазменів. Вейнсток і Есмонд Едвардс (з відділу, що відповідав за пошук нових виконавців та їхній репертуар) визначили, що у студії до Лонні приєднаються піаніст-ветеран Клод Гопкінс, а також молоді музиканти (всім їм було трохи більше 20 років): ударник Боббі Дональдсон, контрабасист]] Венделл Маршалл і саксофоніст Гел Сінгер.
Джонсон прибув на студію Руді Ван Гелдера Van Gelder Studio в Енлвуд-Кліффс, штат Нью-Джерсі із 12 оригінальними блюзовими піснями, які він спеціально написав для цієї сесії. Джонсон також придбав нову електричну гітару за 500 доларів за допомогою Альберстона, який тоді став його менеджером і Сноудена та працював джазовим ді-джеєм на радіо-станції WHAT-FM у Філадельфії. 12 композицій були записані 8 березня 1960 року за близько 3 години. Наступного дня Джонсон повернувся додому о 3 годині на нічну зміну в готель Benjamin Franklin.
Того ж року альбом був виданий дочірнім лейблом Prestige Bluesville Records (BVLP 1007).
Записаний 8 березня 1960 року на студії Van Gelder Studio в Енлвуд-Кліффсі (Нью-Джерсі) інженером Руді Ван Гелдером.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.