3-й Прибалтійський фронт

3-й Прибалті́йський фронт — оперативно-стратегічне об'єднання радянських військ, що перебувало у складі діючої армії в період з 18 квітня до 16 жовтня 1944 року за часів Другої світової війни.

3-й Прибалтійський фронт
3-й Прибалтийский фронт
Хід наступу радянських військ в Прибалтиці. 1944
На службі	18 квітня — 16 жовтня 1944
Країна	СРСР
Вид	РСЧА
Чисельність	фронт
Війни/битви	Німецько-радянська війна Псковсько-Островська операція Тартуська операція Прибалтійська операція (1944) Ризька операція
Командування
Визначні командувачі	генерал армії Масленников І. І.

Історія

3-й Прибалтійський фронт сформований 21 квітня 1944 року на північно-західному напрямку радянсько-німецького фронту шляхом поділу Ленінградського фронту на підставі директиви Ставки ВГК 18 квітня 1944 року у складі 42-ї, 54-ї, 67-ї армій і 14-ї повітряної армії. В подальшому до його складу в різний час входили також 1-ша ударна і 61-ша загальновійськова армія, 10-й танковий корпус. Польове управління фронту було створено на базі польового управління 20-ї армії.

17-31 липня 1944 війська фронту провели Псковско-Островську операцію, прорвали сильно укріплений рубіж противника «Пантера», розгромили велике угруповання його військ і просунулися в західному напрямку на 50-130 км. У період 10 серпня — 6 вересня 1944 року під час проведення Тартуської операції були здобуті міста Тарту (25 серпня), Виру, Гулбене, і війська фронту, просунувшись на 100 км, зайняли вигідне положення для удару у фланг і тил Нарвського угруповання противника і наступу до Ризької затоки.

У вересні-жовтні 1944 року в ході Ризької операції війська фронту у взаємодії з військами 2-го і 1-го Прибалтійських фронтів завдали поразки основним силам німецьких 16-ї і 18-ї польових армій.

16 жовтня 1944 року на підставі директиви Ставки ВГК від 16 жовтня 1944 року фронт був розформований, а його польове управління з фронтовими частинами і установами та 54-ю армією вивели до резерву Ставки ВГК. Решта війська, що знаходилися в той час у складі фронту, були передані Ленінградському (67-ма армія) фронту, 1-му (61-ша армія) і 2-му (1-ша ударна і 14-та повітряна армії) Прибалтійським фронтам.

Командувачі

• генерал-полковник, з 28 липня 1944 — генерал армії, Масленников І. І. (18 квітня — 16 жовтня 1944).

Військові формування у складі фронту

На час формування фронту

• Армії:
  • 42-га армія
  • 54-та армія
  • 67-ма армія
  • 14-та повітряна армія

Входили у різний час до сил фронту

• Армії:
  • 1-ша ударна армія
  • 61-ша армія

Див. також

• Радянські фронти часів Другої світової війни
• Битва за Нарву (1944)
• Битва за плацдарм Нарва
• Нарвська операція (18-24 березня 1944)
• Нарвська операція (липень 1944)

Посилання

• Фронт [Архівовано 30 листопада 2012 у WebCite]
• Все фронты Великой Отечественной войны(рос.)
• Фронты Советских Вооружённых Сил во время Великой Отечественной войны 1941—45
• Потери личного состава 3-го Прибалтийского фронта
• Типпельскирх К. История Второй мировой войны, c. 631. [Архівовано 18 червня 2008 у Wayback Machine.]
• 3-й Прибалтийский фронт [Архівовано 4 лютого 2020 у Wayback Machine.]
• 3 ПрибФ [Архівовано 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.]

Література

• Россия и СССР в войнах XX века. Потери вооруженных сил. Статистическое исследование / Под общей редакцией кандидата военных наук, профессора АВН генерал-полковника Г. Ф. Кривошеева. — М. : ОЛМА-ПРЕСС, 2001. — 608 с. — (Архив) — ISBN 5-224-01515-4. (рос.) (рос.)
• Военный Энциклопедический словарь. (рос.)
• Великая Отечественная война 1941—1945 гг.: Действующая армия. (рос.)
• Боевой состав Советской Армии в годы Великой Отечественной войны 1941—1945 годов. (рос.)
• М. М. Козлов Великая Отечественная Война. 1941—1945. Энциклопедия. — Москва: Советская Энциклопедия, 1985. (рос.)