3-тя ударна армія (СРСР)

**3-тя ударна армія СРСР**
3-тя ударна армія СРСР
	Бойовий шлях 3-ї ударної армії за часів німецько-радянської війни
На службі	25 грудня 1941 — вересень 1945
Країна	СРСР
Належність	Московська зона оборони, ; Північно-Західний фронт, ; Калінінський фронт, ; Прибалтійський фронт, ; 2-й Прибалтійський фронт, ; Резерв Ставки ВГК, ; 1-й Білоруський фронт
Вид	сухопутні війська
Тип	Червона армія
Роль	загальновійськова
Чисельність	армія
Війни/битви	Німецько-радянська війна; Торопецько-Холмська операція; * Холмський мішок; Друга Дем'янська операція; Великолуцька операція; Невельська операція; Городоцька операція ; Режицько-Двінська операція ; Мадонська операція; Ризька операція; Варшавсько-Познанська операція ; Східно-Померанська операція; Битва за Берлін
Командування
Визначні; командувачі	генерал-полковник Кузнецов В. І.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 3-тя армія.

Коротка інформація На службі, Країна ...

Закрити

Командувачі:
- генерал-лейтенант Пуркаєв М. А. (грудень 1941 — серпень 1942);
- генерал-майор, з січня 1943 — генерал-лейтенант Галицький К. М. (вересень 1942 — листопад 1943);
- генерал-полковник Чибісов Н. Є. (листопад 1943 — квітень 1944);
- генерал-лейтенант Юшкевич В. О. (квітень — серпень 1944);
- генерал-лейтенант Герасимов М. Н. (серпень — жовтень 1944);
- генерал-майор Симоняк М. П. (жовтень 1944 — березень 1945);
- генерал-полковник Кузнецов В. І. (березень 1945 — до кінця війни).

Галицкий К. Н. Годы суровых испытаний. 1941—1944 (записки командарма) — М.: Наука, 1973.
Семёнов Г. Г. Наступает ударная. М.: Воениздат, 1986.
Пятков В. К., Белов К. С., Фролов С. С., «Третья ударная», Москва, 1976.

Історія