3-тя українська радянська армія

Третя українська радянська армія — з'єднання військ Червоної армії сформоване 15 квітня 1919 року за рішенням РВР Українського фронту від 24 березня 1919 року з частин Групи військ одеського напрямку у складі:

• 5-та українська радянська дивізія
• 6-та українська радянська дивізія

3-тя українська радянська армія
Емлема РСЧА з 1918 року
На службі	15 квітня-15 червня 1919
Країна	Українська СРР
Вид	Сухопутні війська
Тип	загальновійськова
Чисельність	армія
У складі	Український фронт РСЧА
Війни/битви	Українська революція
Командування
Визначні командувачі	М. Я. Худяков

В травні 1919 р. до складу армії увійшли також

• 1-ша Бесарабська дивізія
• 2-га Інтернаціональна дивізія

Командний склад[1]

Командувач (командарм):

• Худяков М. Я. (15 квітня - 23 червня 1919).

Заступник: Будьзко

Члени РВС:

• Голубенко М.В. (15 квітня - 23 червня 1919);
• Рославлєв (з 15 квітня - ?);
• Датько Д. П. (Фельдман, 22 квітня - 9 червня 1919);
• Соколов (12 травня - 23 червня 1919);
• Єфімов Є.І. (3 - 23 червня 1919).

Начальник штабу:

• Піонтковський (15 квітня - 23 червня 1919).

Склад 3-ї армії на 15 квітня[2]

3-тя Українська радянська армія створена з частин Групи військ одеського напряму

• 5-та українська радянська дивізія
  • 1 бригада
    • 1-й Знаменський полк (1800 багнетів);
    • 2-й Ананьєвський полк (3450 багнетів);
    • 3-й Балтійський полк (1800 багнетів);
  • 2 бригада
    • Полк Тараса Шевченко (1049 багнетів);
    • Вознесенський полк (688 багнетів, 5 кулеметів);
    • Одеський полк (956 багнетів, 4 кулемета);
  • 3 бригада
    • Бессарабський полк (540 багнетів, 15 кулеметів);
    • Приднепровський полк (2000 багнетів, 10 кулеметів);
  • Артилерійський дивізіон (27 гармат, 2 кулемета);
  • 1-й кінний дивізіон (1200 багнетів, 320 шабель, 14 кулеметів, 7 гармат);
• 6-та українська радянська дивізія
  • 1 бригада
    • Верблюжський полк (4000 багнетів, 18 кулеметів);
    • Херсонський полк (4000 багнетів, 23 кулемети);
  • 2 бригада
    • Партизанський полк (3000 багнетів, 6 кулеметів);
    • Тиленгульський полк (2100 багнетів, 5 кулеметів);
• Белоруська бригада
  • Вознесенський кавалерійський полк (800 шабель);
  • Кавалерійський полк Безпалова (360 шабель);

• Автобронедивізіон (7 броньовиків з 24 кулеметами);
• Бронепотяг №1;
• Авіадивізіон (12 літаків);
• Інженерно-технічний батальйон.

Виноски

1. В. Антонов-Овсеенко. Записки о гражданской войне. — М. : Государственное военное издательство, 1933. — Т. 4. — С. 129.(рос.)
2. В. Антонов-Овсеенко. Записки о гражданской войне. — М. : Государственное военное издательство, 1933. — Т. 4. — С. 129-130.(рос.)

Література

• Гражданская война и военная интервенция в СССР. Энциклопедия. М.: Советская энциклопедия, 1983. (рос.)
• Центральный государственный архив Советской армии. В двух томах. Том 1. Путеводитель. ЦГАСА, 1991 [Архівовано 6 жовтня 2013 у Wayback Machine.] С. 292—293 (рос.)
• Савченко В. А. Двенадцать войн за Украину. — Харьков: Фолио, 2006. (рос.)
• Савченко В. А. Авантюристы гражданской войны. -М., 2000 [Архівовано 31 січня 2022 у Wayback Machine.]. Харьков: Фолио; М: ООО «Издательство ACT», 2000. ISBN 966-03-0845-0 (Фолио), ISBN 5-17-002710-9 («ACT»)
• В. Антонов-Овсеенко. Записки о гражданской войне. — М. : Государственное военное издательство, 1933. — Т. 4. — 343 с.(рос.)