6-та гвардійська бомбардувальна авіаційна Таганрізька дивізія (з жовтня 1943— «Таганрізька»; з 1946 року перебувала у складі 15-ї ПА Прибалтійського Військового округу, а з 1947 року у резерві Верховного Головного Командування);
6-та гвардійська бомбардувальна авіаційна Таганрізька Червонопрапорна орденів Суворова і Кутузова дивізія (у 1944 році вона нагороджена орденами «Червоний Прапор» і «Суворова II ступеня», а у лютому 1945 року орденом "Кутузова II ступеня);
18-та гвардійська військово-транспортна авіаційна Червонопрапорна Таганрізька орденів Суворова і Кутузова дивізія сформована перейменуванням 11-ї гвардійської військово-транспортної авіаційної Червонопрапорної Таганрозької орденів Суворова і Кутузова дивізії у квітні 1966 року. У своєму складі дивізія на момент перейменування в 1966 році мала:
128-й гвардійський військово-транспортний авіаційний полк (Паневежис, Литовська РСР) на Ан-12 (Військова частина (Польова пошта) 18380);
196-й гвардійський військово-транспортний авіаційний полк (Тарту, Естонська РСР) на Ан-12;
600-й військово-транспортний авіаційний полк (Кедайняй, Литовська РСР) на Ан-12;
Станом на 1991 рік дивізія в своєму складі мала:
128-й гвардійський військово-транспортний авіаційний полк (Паневежис, Литовська РСР) на Іл-76;
196-й гвардійський військово-транспортний авіаційний полк (Тарту, Естонська РСР) на Іл-76;
600-й військово-транспортний авіаційний полк (Кедайняй, Литовська РСР) на Іл-76;
117-й окремий авіаційний Берлінський ордена Кутузова полк радіоелектронної боротьби (Шяуляй, Литовська РСР) на Ан-12-ПП і Ан-12-ППС;
654-й окремий батальйон аеродромно-технічного забезпечення (Паневежис, Литовська РСР);
840-й окремий батальйон аеродромно-технічного забезпечення (Шяуляй, Литовська РСР).
У 1998 році управління 18-ї гвардійської дивізії, 600-й військово-транспортний авіаційний полк й 128-й гвардійський військово-транспортний авіаційний полк розформовано. 196-й гвардійський військово-транспортний авіаційний полк переданий до складу 3-ї гвардійської військово-транспортної авіаційної дивізії, а потім до 12-ї військово-транспортну авіаційну Мгінську Червонопрапорну дивізію .
18-та гвардійська військово-транспортна авіаційна Червонопрапорна Таганрізька орденів Суворова і Кутузова дивізія сформована знову у грудні 2017 року.
2019 рік
117-й військово-транспортний авіаційний полк (Оренбург; полк був переформований з полку РЕБ в військово-транспортний в 1994 році);
708-й військово-транспортний авіаційний полк (Таганріг-Центральний; в радянський і пострадянський час був окремим полком ВТА);
235-й військово-транспортний авіаційний полк (Ульяновськ).
1942—1843— полковник Єгоров Сергій Олексійович
1943—1947— полковник Чучев Григорій Олексійович
1947—1950— полковник Колокольцев Михайло Миколайович
1956—1957— полковник Одинцов Михайло Петрович (1921—2011), Двічі Герой Радянського Союзу (потім— генерал-полковник авіації, командувач авіацією Московського військового округу)
1957—1959— полковник Єфімов Олександр Миколайович (1923—2012), Двічі Герой Радянського Союзу (потім— Маршал авіації, в 1984—1990рр.— Головнокомандувач ВПС РА)
1959—1960— полковник Макаров Зосим Ісаакович (1919—1994), Герой Радянського Союзу (з 1968 року— генерал-майор авіації)
1960—1961— генерал-майор авіації Грошев Микола Петрович (1921—1999), Герой Радянського Союзу (потім— заступник командувача 30-ї повітряної армії, начальником тилу ВПС Уральського військового округу)
1968—1971— генерал-майор авіації Заїка Михайло Павлович (1930—2016) (в 1980—1987рр.— 1-й заст. командувача ВТА ВПС)
1971—1978— генерал-майор авіації Ноздрачьов Володимир Васильович (в 1978—1980рр.— заст. командувача ВТА ВПС)
1978—1983— полковник, Потім генерал-майор авіації Ліпунцов Юрій Петрович (р. 1941) (потім— керівник Служби безпеки польотів (СБП) ВТА ВПС)
1983—1987— полковник, Потім генерал-майор авіації Павлов Ардаліон Володимирович (р. 1944) (в 1992—1998рр.— заступник керівника Головного штабу ВПС по льотної служби)
1987—1991— полковник, потім генерал-майор авіації Денісов, Віктор Федорович (р. 1948) (в 1999—2007рр.— Командувач ВТА ВПС)
1991—1994— генерал-майор авіації— Колесніков Петро Васильович,