Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ґілберт Бейкер (англ. Gilbert Baker (нар. 2 червня 1951, Шенут, США — 31 березня 2017, Нью-Йорк) — американський художник, захисник прав ЛГБТ-спільноти і дизайнер Веселкового прапора (1978). Цей прапор став всесвітнім символом ЛГБТ-спільноти та ЛГБТ-руху.
| Ґілберт Бейкер | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Gilbert Baker | ||||
.jpg) | ||||
| Ґілберт Бейкер на гей-прайді в Сан-Франциско, 2012 | ||||
| При народженні | Gilbert Baker | |||
| Народження | 2 червня 1951 Шенут, США | |||
| Смерть | 31 березня 2017 (65 років) | |||
| Нью-Йорк, США (ішемічна хвороба серця) | ||||
| Країна |  США | |||
| Навчання | Parsons Senior High Schoold | |||
| Діяльність | митець, ЛГБТ-активіст, дизайнер | |||
| Твори | Веселковий прапор | |||
| Партія | Демократична партія США | |||
| Роботи в колекції | Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[1] | |||
| Сайт | gilbertbaker.com | |||
|
| ||||
 Ґілберт Бейкер у Вікісховищі | ||||
Бейкер народився 2 червня 1951 року в місті Шенут, штат Канзас[2], а зростав у Парсонсі, штат Канзас, де його бабуся мала магазин жіночого одягу.[3] Батько був суддею, а мати — вчителькою.[2]
Бейкер служив у Армії США в 1970—1972 роках. Він був медиком у Сан-Франциско і не приховував, що є геєм.[4] Після почесного звільнення з армії він працював над першою ініціативою легалізації марихуани в Каліфорнії, і в цей час навчився шити у своєї колеги-активістки Мері Данн.[5] Свою майстерність Бейкер використав для створення банерів із гаслами за права геїв та для антивоєнних протестів. Саме в цей час він познайомився і затоваришував із Гарві Мілком.[6] Він приєднався до групи активісток — дреґ-квін «Сестри постійного потурання», про що говорив: «Спочатку це було гламурно й політично, але коли Сестри стали організованішими, я став інструментом правого крила і збирав гроші для Джеррі Фолвелла». Відео та фото підтверджують, що група лише допомагала правому християнському рухові, «тому я зупинився».[7]
Бейкер вперше створив Веселковий прапор разом із друзями 1978 року.[2] Він відмовився торгувати цим знаком, вважаючи його за символ ЛГБТ-спільноти. 1979 року Бейкер почав працювати в Paramount Flag Company в Сан-Франциско, де створив дизайнерські твори для сенаторки Даян Файнштайн, президентів Франції, Венесуели та Філіппін, для короля Іспанії, прем'єр-міністра Китаю та багатьох інших. Він також брав участь у декоруванні численних суспільних акцій та гей-параду в Сан-Франциско. 1984 року він створив прапори для Національного з'їзду демократів.[8]
1994 року Бейкер переїхав до Нью-Йорка, де залишився до кінця життя.[2] Тут він продовжував свою творчу діяльність і громадянську активність. Того року він створив найбільший у світі прапор (на той час) для святкування 25-ї річниці повстання у Стоунволлі 1969 року.[8] 2003 року, до 25-річчя Веселкового прапора, Бейкер створив Веселковий прапор, який простягався від Мексиканської затоки до Атлантичного океану в місті Кі-Весті, штат Флорида.[8] Потім він надіслав частини цього прапора в понад 100 міст світу.[9] Створивши Веселковий прапор, Бейкер часто використовував ім'я дреґ-квін «Грудаста Росс» («Busty Ross»), порівнюючи себе з легендарною авторкою першого американського прапора Бетсі Росс.[3]
Ґілберт Бейкер помер вдома уві сні 31 березня 2017 року у віці 65 років у Нью-Йорку.[10][2][11] Кабінет медичного експерта Нью-Йорка визначив причиною смерті гіпертонічну хворобу та ішемічну хворобу серця.[10] Після смерті Бейкера сенатор-демократ штату Каліфорнія Скотт Вінер сказав, що Бейкер «допоміг визначити сучасний ЛГБТ-рух».[12]
2003 року Бейкер та його проєкт у Кі-Весті стали темою повнометражного документального фільму Марі Джо Феррон «Rainbow Pride», який придбав американський суспільний мовник PBS National та дебютував у Нью-Йорку на WNET. Бейкер відтворив свій оригінальний Веселковий прапор для фільму «Гарві Мілк», ушанованого премією «Оскар» 2008 року.[13] У лютому та на початку березня 2017 року актор Джек Плотнік зіграв Ґілберта Бейкера у фільмі Дастіна Ленса Блека «Коли ми підіймаємося», а Ділан Арнольд — молодого Бейкера. Персонаж Бейкера шиє прапор, а згодом пояснює ЛГБТ-активісту Кліву Джонсу значення обраних ним кольорів. На пам'ять про Бейкера Нью-Йоркський фестиваль ЛГБТ-фільмів (NewFest) та громадська організація NYC Pride спільно з командою дизайнерів до червня 2017 року створили веселковий шрифт "Gilbert", натхненний Веселковим прапором.[14][15] 2 червня 2017 року, до 66-ї річниці від дня народження Бейкера, Google випустив дудл на його честь.[16] У квітні 2018 року видавництво Penguin Random House випустило дитячу книгу «Гордість: історія про Гарві Мілка та Веселковий прапор».[17] У червні 2019 рік під час відзначення 50-річчя Стоунволлського повстання Бейкер став одним із перших п'ятдесяти американських «піонерів, першопрохідців і героїв» внесених до Національної стіни честі ЛГБТ (National LGBTQ Wall of Honor) в Стоунволлському національному монументі в Нью-Йорку, де розташований бар Стоунволл-Інн.[18][19] СНМ є першим національним пам'ятником США, присвяченим правам ЛГБТ і ЛГБТ-історії.[20] У червні 2019 року в Парижі одна з площ у кварталі Маре отримала назву Площа Стоунволлського повстання, на якій було встановлено дошку пам'яті Ґілберта Бейкера.[21] Дошку відкрили мер Парижа Анн Ідальго, французькі чиновники, небіж Гарві Мілка Стюарт Мілк і активісти повстання у Стоунволлі. Зараз ця табличка є частиною спадщини міста Париж і розташована між бутиком Gucci та італійським ринком Eataly.[22]
Роботи Бейкера та пов'язані з ним історичні артефакти представлені в кількох найбільших музейних і архівних колекціях. Історичне товариство ЛГБТ в Сан-Франциско має одну зі швейних машин Бейкера, яка використовувалася для виробництва оригінального Веселкового прапора 1978 року, поряд з одним з малосерійних восьмисмужкових прапорів, створених до 25-ї річниці прапора. 2012 року товариство показало обидва експонати на виставці з історії прапора в Музеї історії ЛГБТ, який воно фінансує у кварталі Кастро в Сан-Франциско. [23]2015 року Музей сучасного мистецтва в Нью-Йорку придбав зразки веселкового прапора для своєї дизайнерської колекції, а спеціалісти визнали його міжнародно визнаним символом, подібним за значенням до логотипа Creative Commons та символу перероблення.[24]
Кольори на веселковому прапорі зображають різноманітність ЛГБТ-спільноти. Коли Ґілберт Бейкер здійняв перші веселкові прапори на гей-прайді в Сан-Франциско (його група здійняла два прапори у кварталі Civic Center) 25 червня 1978 року, прапор мав вісім символічних кольорів: [25][26][27]
| яскраво-рожевий | секс | |
| червоний | життя | |
| помаранчевий | здоров'я | |
| жовтий | сонячне світло | |
| зелений | природа | |
| бірюзовий | магія / мистецтво | |
| індиго | спокій | |
| фіолетовий | дух |
Тридцять добровольців допомогли Бейкеру пофарбувати та зшити перші два прапори у верхній мансардній галереї Громадського гей-центру на Гроув-стріт, 330 у Сан-Франциско.[3][28] Оскільки використання барвників у пральних машинах загального користування було заборонено, вони чекали до пізньої ночі, щоб змити барвник з одягу, пропускаючи цикл із відбілювачем у пральних машинах після виходу.[3]
Дизайн прапора зазнав кілька змін — із практичних міркувань спочатку було видалено два кольори, а згодом їх знову додали, коли вони стали доступнішими.[29][30] На 2008 рік найпоширеніший варіант прапора складається з шести смуг — червоної, помаранчевої, жовтої, зеленої, синьої та фіолетової. Бейкер назвав цю версію прапора «комерційною версією», оскільки вона виникла з практичних міркувань масового виробництва.[31] Зокрема, веселковий прапор втратив свою яскраво-рожеву смужку, коли Бейкер звернувся до Paramount Flag Company, щоб розпочати їхнє серійне виробництво, а яскраво-рожева тканина була занадто рідкісною і дорогою. Веселковий прапор втратив бірюзову смугу під час параду до Дня свободи геїв 1979 року, оскільки організаційний комітет хотів розвісити прапори двома рівними половинами на стовпах освітлення обабіч Маркет-стріт, тому він став шестисмуговим прапором з рівними половинками.[3]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
