Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Іван Ґдуля (нар. ? — пом. 1922, Снятин) — український громадсько-політичний, культурно-освітній та військовий діяч, професор та директор української державної реальної школи в Снятині, сотник Української Галицької армії[1].
Іван Ґдуля | |
---|---|
Сотник | |
Загальна інформація | |
Народження | Австро-Угорщина |
Смерть | 1922 м. Снятин, тепер Івано-Франківська область |
Військова служба | |
Приналежність | ЗУНР |
Вид ЗС | Збройні сили Австро-Угорщини УГА |
Війни / битви | Українсько-польська війна |
Закінчив Перемишльську державну чоловічу гімназію у 1896 році[2]. З 1903 року працював у цісарсько–королівській школі в Снятині, де викладав українську мову, фізику та математику в старших класах[3]. У 1912 — 1913 навчальному році для учнів VI-VII класів було запроваджено стрільби з бойової зброї, яку він проводив в обсязі 50 годин на рік.
Проходив службу в австрійському війську, в званні четаря. Під час відступу до Карпат, у жовтні 1914 року, потрапив до російського полону. Після повернення з полону знову працював у школі.
З проголошенням Західноукраїнської Народної Республіки замість цісарсько–королівської школи була створена українська державна реальна школа. Наприкінці листопада 1918 року, після того як колишній керівник школи Фоґль, на початку національно-визвольних змагань західних українців у листопаді 1918 року, покинув м. Снятин, Івана Ґдулю обирають директором української державної реальної школи в Снятині[4]. 29 січня 1919 року постановою повітового комітету м. Снятин українську державну реальну школу перетворено в гімназію.
18 лютого 1919 року вступив на військову службу до лав УГА[5].
Після поразки українських визвольних змагань був арештований в липні 1919 року, у в'язниці просидів до осені 1920 року[6]. Іван Ґдуля не присягнув на вірність польській владі, та був звільнений без права пенсії.
Помер у 1922 році в Снятині. Похований на снятинському цвинтарі по вулиці Тараса Шевченка.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.