Яструбоподібні (Accipitriformes) — ряд, що включає денних хижих птахів. Тривалий час представників ряду спільно з соколами (Falconidae) та катартовими (Cathartidae) включали до ряду соколоподібних (Falconiformes). Проте з кінця XX ст. багато авторів виділяють їх до окремого ряду[1][2][3][4]. Такі підходи систематиків базуються головним чином на результатах аналізу ДНК. За такого підходу нині Соколоподібні (Falconiformes), Катарти (Cathartiformes) та Яструбоподібні — це три окремі ряди.
Коротка інформація Біологічна класифікація, Родини ...
Закрити
Окремі дослідники на основі еколого-морфологічних ознак виділяли Яструбоподібних як окремий ряд достатньо давно (Wolters, 1975—1982)[5]. Інші почали дотримуватися такої думки порівняно недавно.
Виділення згаданої таксономічної групи птахів підтверджено на основі еколого-морфологічних ознак[5][6], а також молекулярно-генетичних[7][8][9][10][11][12] відмінностей.
Сучасна таксономія ряду не є усталеною. На основі ДНК-аналізу Північноамериканський комітет із класифікації (англ. North American Classification Committee) та Міжнародний орнітологічний конгрес (англ. International Ornithological Congress) до складу ряду Яструбоподібні включають також Катартових[10][13], тоді як Південноамериканський комітет із класифікації (англ. South American Classification Committee) виділяє Катартових до окремого ряду Cathartiformes[14].
Усі представники ряду — денні хижі птахи; у них гострий гачкоподібний дзьоб, сильні лапи з кігтями, міцна статура і довгі крила. Забарвлення оперення може бути коричневим, сірим, білим, чорним або поєднувати декілька цих кольорів. Для багатьох видів характерним є зміна вбрання до настання статевої зрілості. Статевий диморфізм у забарвленні виражений рідко; за розмірами самиця більша за самця.
Ряд Яструбоподібні (Accipitriformes) включає 3 родини:
Родина Птахи-секретарі (Sagittariidae)
- Рід Птах-секретар (Sagittarius) (1 вид — птах-секретар (Sagittarius serpentarius))
Родина Скопові (Pandionidae)
- Рід Скопа (Pandion) (1 або 2 види — скопа (Pandion haliaetus))
Родина Яструбові (Accipitridae)
- Підродина Яструбові
- Підродина Грифові (Aegypiinae)
- Підродина Орлині (Aquilinae)
- Підродина Канюки (Buteoninae)
- Підродина Змієїди (Circaetinae)
- Підродина Луні (Circinae)
- Підродина Elaninae
- Підродина Gypaetinae
- Підродина Орлани (Haliaeetinae)
- Підродина Harpiinae
- Рід Harpia
- Рід Harpyopsis
- Рід Morphnus
- Підродина Melieraxinae
- Підродина Шуліки (Milvinae)
- Підродина Perninae
- Підродина Polyboroidinae
Cramp, Stanley (1980). Handbook of the Birds of Europe, the Middle East and North Africa: The Birds of the Western Palearctic – Hawks to Bustards. Oxford University Press. с. 3, 277. ISBN 0-19-857505-X. Wolters H.E. 1975—1982. Die Vogelarten der Erde. — Hamburg und Berlin, P. Parey. — 745 s.
Mayr G., 2007. Avian higher-level phylogeny: well-supported clades and what we can learn from a phylogenetic analysis of 2954 morphological characters // J. Zool. Syst. Evol. Res. — Vol. 46 (1). — P. 63–72.
Ericson P.G.P., Anderson C.L., Britton T., Elzanowski A., Johansson U.S., Ka M., Ohlson1 J.I., Parsons T.J., Zuccon1 D., Mayr G., 2006. Diversification of Neoaves: integration of molecular sequence data and fossils // Biology Letters. — 6 рр.
Fain M.G., Houde P., 2004. Parallel radiations in the primary clades of birds // Evolution. — Vol. 58 (11). — P. 2558—2573.
Griffiths C.S., Barrowclough G.F., Groth J.G., Mertz L.A., 2007. Phylogeny, diversity, and classification of the Accipitridae based on DNA sequences of the RAG-1 exon. // J. Avian Biol. — Vol. 38. — P. 587—602. Hackett S.J, Kimball R.T., Reddy S., Bowie R.C.K., Braun E.L., Braun M.J., Chojnowski J.L., Cox W.A., Han K., Harshman J., Huddleston C.J., Marks B.D., Miglia K.J., Moore W.S., Sheldon F.H., Steadman D.W., Witt C.C., Yuri T., 2008. A phylogenomic study of birds reveals their evolutionary history // Science. — Vol. 320. — P. 1763—1767. Helbig A.J., Kocum A., Seibold I., Braun M.J., 2005. A multi-gene phylogeny of aquiline eagles (Aves: Accipitriformes) reveals extensive paraphyly at the genus level. Molecular Phylogenetics and Evolution. Vol. 35. — 147—164.
Seibold I., Helbig A.J., 1995. Evolutionary history of New and Old World vultures inferred from nucleotide sequences of the mitochondrial cytochrome b gene // Phil. Trans. Roy. Soc. London B. — Vol. 350, № 1332. — P. 163—178.
Chesser, R. T.; Banks, R. C.; Barker, F. K.; Cicero, C.; Dunn, J. L.; Kratter, A. W.; Lovette, I. J.; Rasmussen, P. C.; Remsen, J. V., Jr.; Rising, J. D.; Stotz, D. F.; Winker, K. (2010). Fifty-First Supplement to the American Ornithologists' Union Check-list of North American Birds (PDF). The Auk. 127 (3): 726—744. doi:10.1525/auk.2010.127.3.726. Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2015. Remsen, J. V., Jr.; Cadena, C. D.; Jaramillo, A.; Nores, M.; Pacheco, J. F.; Robbins, M. B.; Schulenberg, T. S.; Stiles, F. G.; Stotz, D. F.; Zimmer, K. J. A classification of the bird species of South America (section "ACCIPITRIDAE (HAWKS) 3" note 1). Version 11 December 2008. American Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 12 April 2008. Процитовано 26 травня 2010.
Вікісховище: Accipitriformes
