Янівський концентраційний табір
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Янівський концентраційний табір (нім. Zwangsarbeitslager Lemberg-Janowska) — табір примусової праці (у деяких джерелах — винищувальний табір), створений нацистською владою у жовтні 1941 на вулиці Янівській (тепер — вулиця Шевченка) у Львові, куди зганяли політичних в'язнів, військовополонених, а найбільше — євреїв.
Янівський концентраційний табір | |
Менеджер/директор | Ґустав Вілльгаус, Friedrich Warzokd і Fritz Gebauerd |
---|---|
Країна | Україна |
Адміністративна одиниця | Львів |
Місце розташування | Вулиця Шевченка (Львів) |
Батьківська організація | Майданек[1] і СС |
Каталожний код | camps/1749 |
Кількість загиблих | 200 000 |
Оператор | СС |
Офіційний сайт | |
Янівський концентраційний табір у Вікісховищі |
Табір було ліквідовано в листопаді 1943 року, а докази масових вбивств були значною мірою знищені в нацистській програмі Sonderaktion 1005. За підрахунками загальна кількість ув'язнених, які пройшли через табір , становила від 100 000 до 120 000, переважно польських та радянських євреїв[2].
Янівський табір був транзитним табором, звідки зазвичай депортували до Белжецького винищувального табору. За час існування Янівського концентраційного табору у ньому знищено від 35 000—40 000 людей[3].