Ямпілов Баудоржа Базарович

Баудоржи́ Ямпі́лов (Бау Ямпилов, 15 вересня 1916, с. Булак, Кіжингинський район, Бурятія — 11 травня 1989) — бурятський композитор, диригент, педагог, музично-громадський діяч. Народний артист СРСР (1983).

Ямпілов Баудоржа Базарович
Народився	15 вересня 1916(1916-09-15) Булак, Верхньокодунський сомонd, Кіжингинський район
Помер	11 травня 1989(1989-05-11) (72 роки) Улан-Уде, РРФСР, СРСР
Країна	Російська імперія  РРФСР  Далекосхідна республіка  СРСР
Діяльність	диригент, композитор
Alma mater	Уральська консерваторія
Вчителі	Трамбицький Віктор Миколайович
Учасник	німецько-радянська війна
Членство	Спілка композиторів СРСР
Жанр	опера
Партія	КПРС
Нагороди

Біографія

Народився 2 (15) вересня 1916 в улусі Булак Верхньоудинського повіту Забайкальської області (нині в Кіжингинському районі Республіки Бурятія) в сім'ї скотаря.

У 1929 році закінчив семирічну школу.

У 1932 році вступив у республіканський технікум мистецтв. Вчився грати на скрипці, обробляв народні пісні. Після закінчення технікуму працював редактором радіо, грав у симфонічному оркестрі.

У 1937 році вступив в Свердловську консерваторію, був учнем відомого композитора і педагога Маркіяна Фролова (у 1941 році). Будучи студентом, дебютував як диригент і композитор. Державний оркестр СРСР під управлінням Ямпілова виконав його Симфонічну сюїту.

У роки німецько-радянської війни закінчив військово-інженерне училище, служив у саперному батальйоні, командував ротою на Ленінградському фронті, був відзначений бойовими нагородами.

У 1943 році, повернувшись у рідні краї, очолив Бурятську республіканську філармонію, довгі роки працював художнім керівником філармонії (1943—1956). Вів клас спочатку в педагогічному, потім в музичному училищі.

Неодноразово обирався в міськраду Улан-Уде і Верховну Раду Бурятської АРСР VII—IX-го скликань.

Голова Верховної Ради Бурятської АРСР VIII—IX-го скликань^[1].

Став одним із засновників і першим головою Спілки композиторів Бурятії. У 1962—1979 роках — голова правління СК Бурятської АРСР. Член Спілки композиторів СРСР.

Помер 11 травня 1989 року. Похований на Центральному міському кладовищі Улан-Уде (селище Склозавод)^[2].

Нагороди та премії

• Герой Соціалістичної Праці (1986)
• Заслужений діяч мистецтв Бурят-Монгольської АРСР (1956)^[3]
• Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1959)
• Народний артист РРФСР (1975)^[4]
• Народний артист СРСР (1983)
• Державна премія РРФСР імені М. І. Глінки (1972) — за нову редакцію балетного спектаклю «Красуня Ангара» Л. К. Кніппера і Б. Б. Ямпілова, поставленого на сцені Бурятського ДАТОБ
• Державна премія Бурятської АРСР (1970)
• Два ордени Леніна (1971, 1986)
• Орден Вітчизняної війни II ступеня (1985)
• Орден Дружби народів (1976)
• Орден «Знак Пошани» (1940)
• Медаль «Дружба» (Монголія) (1987)
• Інші медалі.

Творчість

• опери — «Біля витоку джерела» (1958), «Будамшуу» (1964), «Прозріння» (1967), «Чудесний скарб» (дитяча, 1970), «Циремпіл Ранжуров» (1974), «Грізні роки» (1977), «Сильніше за смерть» (1983)
• балети — «Красуня Ангара» (спільно з Л. К. Кніппером, 1959, Улан-Уде; 2-а ред. 1972, там же), «Сумна балада» (1967), «Чингісхан» (1989)
• оперети — «Витівки дядька Моргона» (1957), «Щастя» (1957)
• ораторії — «Гучливі сосни» (на сл. Н. Дамдінова, 1965), «Портрет Ілліча» (на сл. Д. Жалсараєва, 1980)
• кантати — «Про Батьківщину» (1946), «Про партії» (1948), «Ленін-батор» (Ленін-богатир, 1970)
• твори для оркестру — симфонічні сюїти «Квітучий край» (1953), Симфонічні танці (1959), симфонічні поеми «Епічна» (1955), «Першопрохідці» (1978), «60 героїчних років» (1981), увертюри «Святкові мелодії» (1973), «Святкова» (1979)
• поема для скрипки і фортепіано (1954)
• поема «Легенда про Батора»
• музична комедія «Витівки дядька Моргона» (1957)
• музична драма «Баїр»
• музика до комедії «У лісі п'ятий цвях», до п'єс «Кнут тайші», «Снайпер», «Полум'я великого багаття», «Жаргал», до поеми «Пісні мудрості», драм «У заграві революції», «Пісня весни», драми-легенди «Бабжа-Барас батор»
• вокально-симфонічні та хорові твори — «Бурят-Монголія», хорова сюїта в 5 частинах, «Здрастуй, Москва», «Багата наша Бурятія», «Революційна кантата», «Біля обеліска»
• твори для оркестру бурятських народних інструментів (всього 23 твори): елегія, ехор № 1, ехор № 2, дівоча пісня, «Байкал», «В улусі», «Любов у степу»
• камерно-інструментальні твори
• твори для фортепіано
• романси, пісні (понад 300).

Фільмографія

• «Золотий дім» (1959)
• «Білий кінь» (короткометражний, 1966).

Вшанування

• Іменем Ямпілова названа вулиця в Улан-Уде і в селі Кіжинга Кіжингінського району. На будинку, де він мешкав, встановлено меморіальну дошку.
• Уряд Республіки Бурятія спеціальною постановою присвоїв його ім'я Республіканській спеціалізованій дитячій школі мистецтв.

Література

• Гордость советской музыки: Музыканты — Герои Социалистического Труда и лауреаты Ленинской премии/ Ред.-сост. М.Яковлев. — М.: Сов. композитор, 1987. — 544 с.: ил. ББК 85.313(2)7.
• И.Куницына, О.Куницын Музыка Советской Бурятии — Улан-Удэ, 1968.
• О. И. Куницын Бурятская музыкальная литература — Улан-Удэ, 1989.
• О.Куницын Музыка советской Бурятии — М., 1990.
• Словарь по искусству М., 1999.
• Брошюра «Бау Ямпилов 90 лет со дня рождения» — Улан-Удэ: Новапринт, 2006.

Примітки

1. Республика отмечает 90-летие со дня рождения выдающегося композитора Бау Ямпилова — Телерадиокомпания «Ариг Ус»^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
2. Некрополь. Архів оригіналу за 4 листопада 2009. Процитовано 29 грудня 2017.
3. Театральная Энциклопедия. драма опера балет оперетта цирк эстрада драматург режиссёр. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 29 грудня 2017.
4. ЯМПИЛОВ в энциклопедии музыки. Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 29 грудня 2017.

Посилання

• Ямпілов Баудоржа Базарович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
• Республика отмечает 90-летие со дня рождения выдающегося композитора Бау Ямпилова (рос.)
• Бау Ямпилов — выдающийся бурятский композитор [Архівовано 29 грудня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
• Легенда бурятского балета^{[недоступне посилання з травня 2019]} (рос.)