Юган Тобіас Сергель (28 серпня 1740, Стокгольм — 26 лютого 1814, парафія Клараd, Over-Governors officed)(швед. Johan Tobias Sergel) — шведський скульптор і художник, професор Академії Мистецтв, один з визнаних майстрів європейського класицизму.
Юган Тобіас Сергель | |
---|---|
Народився | 28 серпня 1740[1][2][…] Стокгольм, Швеція[3] |
Помер | 26 лютого 1814[4][1][…] (73 роки) парафія Клараd, Стокгольм[d], Over-Governors officed, Швеція[5] |
Поховання | Adolf Fredrik Church cemeteryd[6][7][8] |
Країна | Швеція[9] |
Діяльність | скульптор, художник, карикатурист |
Alma mater | Шведська королівська академія вільних мистецтв |
Вчителі | Jean Eric Rehnd, Adrien Masreliezd і Pierre Hubert L'Archevêqued |
Відомі учні | Adolf Ulrik Wertmüllerd, Johan Niclas Byströmd і Johan Gustaf Sylvestd |
Знання мов | шведська[4] |
Членство | Шведська королівська академія вільних мистецтв, Королівська академія живопису і скульптури, Данська королівська академія витончених мистецтв і Прусська академія мистецтвd |
Посада | придворний художник, професор і директор |
Батько | Christoffer Sergelld |
Родичі | Birger Sergeld |
Брати, сестри | Anna Brita Sergeld і Maria Sofia Sergelld |
Діти | Gustaf Sergeld |
Нагороди | |
Біографія
Юган Тобіас Сергель народився у Стокгольмі у родині золотошвея Крістофера Сергеля. У 26 років він вирушив удосконалювати свою майстерність до Парижа, а потім до Риму. Вчителями Сергеля стали Ж.-Е.Рен і П.-Ю. Л'Аршевек. Протягом дванадцяти років (1767—1779) Сергель навчався і жив в Європі, перш за все в Італії. Уже в ранніх його роботах «Ахілл і кентавр Хірон» (бл. 1767), «Венера і Анхіс» (бл. 1769—1770) позначилося захоплення новим класичним стилем і намітився розрив з традиціями бароко і рококо. Першою великою самостійною роботою став в 1770 році «Фавн».
Крім створення робіт міфологічного й алегоричного змісту, Сергель займався і прославлянням шведських монархів. Ще в 1772 році він брав участь у роботі свого вчителя Л'Аршевека, який створював велику скульптурну композицію «Аксель Оксеншерна диктує музі Історії список діянь Густава Адольфа», прославляє історичні звершення короля Густава II Адольфа в період його правління (руці Сергеля належать фігури канцлера Оксеншерни і Кліо біля підніжжя пам'ятника). Також ще в Римі він створив першу модель статуї Густава III, пізніше відлиту в бронзі і в 1796 році куплену муніципалітетом Стокгольма (скульптура була встановлена тільки в 1808 році на Шеппсбрукайене). Коли Сергель в 1778 році покинув Рим, він вже був скульптором з європейською популярністю.
В 1779 році за викликом Густава III Сергель повернувся в Стокгольм. По дорозі він зробив «зупинку» в Парижі, де створив скульптуру «Отрідад» (1779) і був обраний членом Французької Академії живопису і скульптури. Після його повернення на батьківщину король призначив Сергеля придворним скульптором. На замовлення короля їм була створена скульптура «Амур і Психея», а також закінчений пам'ятник Густаву II Адольфу, розпочатий його вчителем Л'Аршевеком. Серед робіт стокгольмського періоду також пам'ятник Декарту, скульптурна група на могилі короля Густава Вази і сцена Воскресіння в стокгольмській церкві Адольфа Фредріка. 1780 року Сергель здобув звання професора Королівської академії мистецтв, а в 1782 році став кавалером Ордена Вази.
Окрім великих робіт, Сергель також займався і дрібними замовленнями, створивши значну кількість бюстів і портретних медальйонів. Хоча найбільшу популярність Сергель здобув як скульптор, дуже популярними були також і його шаржі та моментальні малюнки зі світського життя Стокгольма (в дусі англійських карикатуристів, таких як Томас Роулендсон). Іноді він складав з декількох таких малюнків послідовні історії, що дозволяє розглядати його творчість як предтечу пізніх коміксів.
Юган Тобіас Сергелт помер 26 лютого 1814 року в Стокгольмі. Нині у шведській столиці є вулиця його імені (Сергельгатан), на його честь також названа площа в центрі Стокгольма.
- Пам'ятник Густаву III в Стокгольмі
- Королева Софія Магдалена, 1783
- Надгробок на могилі Т. Сергеля в церкві Адольфа Фредріка
- Автопортрет Сергеля (1793)
- К.М.Бельман, бл. 1790
- Сергель і К. А. Еренсверд
- Вівтар церкви Адольфа Фредріка
Джерела
- Svenskt biografiskt handlexikon — Stockholm, 1906.
- Nationalencyklopedin (електронне видання).
- Nordisk familjebok. B. 25 — Stockholm, 1917.
Посилання
- Серґель // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Примітки
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.