Loading AI tools
шведський інженер-металург З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ю́ган А́вґуст Бріне́лль (швед. Johan August Brinell; 21 липня 1849, Брінґетофта — 17 листопада 1925, Стокгольм) — шведський інженер, металург, автор робіт з металургії сталі і визначення твердості металів і сплавів.
Юган Авґуст Брінелль | |
---|---|
швед. Johan August Brinell | |
Народився | 21 червня 1849[1][2] Bringetofta sockend |
Помер | 17 листопада 1925[2][3] (76 років) Стокгольм[d], Over-Governors officed, Швеція[2] |
Поховання | Північний цвинтар (Стокгольм)[4] |
Країна | Швеція |
Діяльність | гірничий інженер, industrial leader, інженер |
Alma mater | Королівський технологічний інститут |
Галузь | металургія |
Членство | Шведська королівська академія наук Шведська королівська академія інженерних наук |
Відомий завдяки: | розробник методу визначення твердості |
Нагороди | |
Юган Авґуст Брінелль у Вікісховищі |
Юган Брінелль народився в сільському поселенні Брінґетофта, розташованому південніше від міста Несше (лен Єнчепінг) 21 червня 1849 року[5]. Його батьки були фермерами.
Після п'яти років навчання в гімназії Єнчепінга він продовжив здобувати освіту в технічній школі міста Бурос, яку закінчив у 1871 році. Після роботи креслярем на різних підприємствах в 1875 році Брінелль почав працювати інженером на металургійному заводі в Лешефорсі (швед. Lesjöfors) (лен Вермланд), а у 1882 році — головним інженером на заводі у місті Фагерста (лен Вестманланд). У 1903—14 роках був головним інженером Шведської спілки металургійної промисловості (швед. Jernkontoret) і редактором журналу «Єрнконтуретс анналер» (швед. Jernkontorets Annaler).
У 1880 році Брінелль одружився із Сельмою Йосефіне Елісабет Нільсон. У них було п'ятеро дітей.
Брінелль був обраний членом Шведської королівської академії наук у 1902 році, і Шведської королівської академії інженерних наук в 1919 році.
Останні роки мешкав в Несше, помер 17 листопада 1925 року у Стокгольмі.
В інженерному світі Брінелль відомий найбільше як розробник статичного методу визначення твердості, який знайшов масове застосування у промисловості. За методом Брінелля, запропонованим у 1900 році, в матеріал під певним навантаженням (від 10 Н до 30 кН) втискується тверда металева кулька (зазвичай діаметром 1; 2,5; 5 або 10 мм) протягом 10…30 с. Відношення прикладеного навантаження до площі сферичної поверхні відбитку дає число твердості за Брінеллем (HB).
Однак надзвичайну важливість зберегли новаторські роботи Брінелля, що стосуються фазових перетворень в сталі. Працюючи у Фагерста, Брінелль провів великі дослідження структури сталі в процесі нагрівання та охолодження. Праця «Про зміну структури сталей при нагріванні та охолодженні» (швед. «Om ståls texturförändringar under uppvärmning och avkylning») була опублікована у щорічнику Jernkonorets Annaler у 1885 році і привернула до себе значну увагу фахівців.
Результати його досліджень властивостей сталей демонструвались на Стокгольмській виставці (англ. General Art and Industrial Exposition of Stockholm (1897)) у 1897 році і Всесвітній виставці в Парижі у 1900 році.
Використовуючи примітивне обладнання, покладаючись на свої спостереження і досвід, Брінелль протягом багатьох років продовжував свої дослідження і досяг результатів, що зробили значний вплив на розвиток металургії зокрема і промисловості в цілому. Його відкриття в галузі керування вуглецевмісними фазами до тепер формують основу сучасних знань про властивості сталей.
Мало хто з металургів зробили так багато для прогресу металургії як п. Брінелль, і він, по праву, заслуговує свою міжнародну репутацію, як, у найвищій мірі, компетентний дослідник і успішний менеджер металургійної промисловості[6]. | ||
— Альберт Сов'є (1863–1939; англ. Albert Sauveur), американський металург |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.