Ювілейний парк (Кременчук)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Парк «Слави» — парк у Кременчуці. Парк розташований лівому березі Дніпра, на заході межує з Придніпровським парком та за задумом спочатку був його другою чергою.
| «Слави» | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. «Slavy» | ||||
.jpg) | ||||
| Вид на Бульвар Українського Відродження (здалеку видно МПК) | ||||
| 49°03′31.3″ пн. ш. 33°24′34.2″ сх. д. | ||||
| Тип | пейзажний парк | |||
| Статус | пам'ятка садово-паркового мистецтва[1] | |||
| Відкрито | 1967 рік[1] | |||
| Площа | 18 га[1] | |||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | Кременчук, на південному сході від Центру | |||
  «Слави» «Слави» (Україна) | ||||
 | ||||
 Ювілейний парк у Вікісховищі | ||||
Закладення парку в 1967 році було присвячена до 50-річчя Радянської влади. На його території встановлено пам'ятний знак на честь закладки парку. Парк створено в ландшафтному стилі. Було висаджено 18 тисяч дерев і кущів. З 1975 року парк має статус пам'ятки садово-паркового мистецтва.
На місці сучасного парку до Другої світової війни розташовувалася Кременчуцька суконна фабрика[2], а також житлові будинки. Під час війни місто було знищено на 97 відсотків[3], фабрика і практично всі будівлі були зруйновані.
Парк у радянський період
Парк було закладено у 1967 році, на честь 50-річчя радянської влади. Подібні парки були розбиті в багатьох містах СРСР. Спочатку замислювався як друга черга закладеного в 1959 році Придніпровського парку, однак в підсумку отримав власне ім'я, «Ювілейний»[4]. Особливий внесок у створення парку зробив Єпішов Георгій Якович, уродженець Воронезької області, почесний громадянин Кременчука. У період роботи Єпішова місто отримало неофіційну назву «зеленої столиці України»[5].
У парку було висаджено близько 16 тисяч дерев і кущів. Протягом 1959—1975 років була реконструйована дамба вздовж Дніпра[6]. У парку був встановлений пам'ятний камінь, присвячений закладці парку[7], а також камінь з написом українською мовою: «У день відкриття Ювілейного парку 3 листопада 1967 року, що тут замурована капсула з заповітом нащадкам 2017 року»[8].
У 1971 році до 400-річчя міста в парку було висаджено 400 каштанів[9]. У 1972 році завершилося розпочате в 1966 році будівництво Міського палацу культури[10] — найбільшого палацу культури міста. Перед будівлею був відкритий фонтан (див. Фонтани Кременчука).
Наприкінці 1980-х років у парку встановили літак, у якому планувалося організувати дитячий кінотеатр і кафе. З Полтавського аеродрому[4] було привезено вантажний літак Ан-12А СРСР-11385 (2401004) з Ростова-на-Дону, списаний 1977 року[11]. Після установки в парку пожежні служби заборонили його експлуатацію як кінотеатру, літак прийшов у запустіння і з часом був демонтований[4].
1989 року на території було відкрито басейн «Нептун», що належить Кременчуцькому університету[12].
Парк за часів Незалежності
У 1994 році було зупинено фонтан у Міського палацу культури[13].
19 квітня 2004 року в парку на березі Дніпра було встановлено пам'ятник Тарасові Григоровичу Шевченку, через 24 роки після першого прийняття рішення про його встановлення. Урочисте відкриття відбулося 22 травня[14].
У 2005 році у парку було закладено Алею Слави на честь 60-річчя перемоги у Другій світовій війні, було встановлено пам'ятну плиту. У 2008 році у рамках проекту Hyundai в Кременчуці й інших містах України були висаджені зелені насадження, на алеї Ювілейного парку було встановлено присвячений цьому пам'ятний камінь.
У 2009 році в колишній зеленій зоні парку, де за радянських часів стояв літак, був побудований супермаркет[15], незважаючи на протести містян[16]. У 2010 році була проведена реконструкція парку[17].
У 2016 році було прийнято рішення про демонтаж плити, присвяченої 60-річчю перемоги, у рамках декомунізації[18]. Порушувалося питання про перейменування парку у парк «Слави». У 2017 році було закладено Алея Пам'яті військовим, що загинули в АТО, було встановлено пам'ятний знак[19].
У 2016 році піднімалося питання про реконструкцію дамби вздовж Дніпра, що знаходиться в незадовільному стані[20]. При проведенні комунальних робіт було виявлено підвал дореволюційного будинку, ймовірно, зруйнованого в роки Другої світової війни[21].
Громадскість міста звернулася до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради з пропозицією про перейменування парку. Члени комісії 27 грудня 2019 року підтримали рішення про перейменнування парку в парку Слави було прийнято на засіданні комісії з питань найменування об'єктів міського підпорядкування.[22][23]
Пам'ятний знак «Зелений простір Hyundai» (вигляд з бул. Українського Відродження)
Пам'ятний знак на честь закладання парку
Набережна біля басейну «Нептун»
Вид на центральну парку з боку басейну «Нептун»
.jpg)
.jpg)
_02.jpg)
.jpg)
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
