Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Олекса́ндр Степа́нович Щети́нський (нар.22 червня 1960, Харків) — український композитор. Лауреат семи міжнародних композиторських конкурсів.
| Щетинський Олександр Степанович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 22 червня 1960 (64 роки) Харків, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  Україна СРСР |
| Діяльність | композитор, музичний педагог |
| Alma mater | Харківський державний інститут мистецтв ім. І. П. Котляревського |
| Жанр | сучасна класична музика |
| IMDb | ID 3212899 |
| Сайт | shchetynsky.16mb.com |
Олександр Щетинський народився у Харкові. У 1983 р. закінчив Харківський інститут мистецтв (тепер — Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського) як композитор у класі Валентина Борисова[1]. Доповнював свою освіту участю у різноманітних курсах і майстер-класах, де відвідував лекції, зокрема, Вітольда Лютославського, Богуслава Шеффера, Кшиштофа Пендерецького, Едісона Дєнісова та ін. У 1991 р. закінчив Курси комп'ютерної музики у Краківській музичній академії.
З 1982[2] вів педагогічну діяльність; спершу — у музичні школі, де застосовував методику Брайніна[2], згодом, з 1991 р. — у Харківському інституті мистецтв (класи композиції, інструментування та спеціальний курс композиторських технік XX століття). У 1995 р. провадив цикл лекцій про сучасну музику у Національній музичній академії України. Давав лекції присвячені сучасній українській музиці, а також презентував власні твори в Європі (Австрія, Німеччина, Нідерланди, Швеція, Польща, Словаччина), Росії, США та Україні[2]. У 1999 та 2001 рр. провадив композиторські майстер-класи в Охриді (Македонія).
З 1989 р. його творчість стає відомою за кордоном. Список виконавців його творів досить значний, і охоплює такі постаті й колективи, як «Гелікон-Опера» в Москві, Варшавський філармонічний оркестр, Національний оркестр БіБіСі в Уельсі, Оркестр Словацького радіо, Національний симфонічний окрестр України, ансамбль «musikFabrik», «Kairos Quartett» (Німеччина), «Ensemble Continuum», «MAVerick Ensemble» (США) тощо[2].
Олександр Щетинський отримав ряд нагород за свої твори:
 | Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2013) |
Олександр Щетинський написав музику до художніх фільмів Игора Подольчака Las Meninas (2008), Delirium (2012), Merry-Go-Round (2017).
Оскільки головний персонаж фільму Мати є колишньою віолончелісткою, а Син в дитинстві навчався гри на фортепіано, переважна частина музики створена саме для цих інструментів. Не відкидаючи повністю традиційного використання музики в кіно як фону для діалогів або засобу емоційного забарвлення кадру, режисер і композитор зосередили увагу на самостійній ролі музики як смислового контрапункту до слів і відеоряду. В багатьох сценах музика виходить на перший план і поєднується із шумами (як природними, так і утвореними штучно), що змонтовані за музичними принципами, тому весь звуковий ряд фільму можна розглядати як цілісну звукову інсталяцію. Для 15-хвилинної музичної сцени фільму (спогади і марення Сина), що не містить жодного слова, Щетинським була створена Соната для віолончелі і фортепіано — самостійна концертна композиція, що може виконуватись окремо від фільму. Співрежисером цієї музичної частини фільму виступив відомий американський кліпмейкер Дін Карр.
Стилістична палітра музики, відповідно до багатопланової смислової структури фільму, є досить широкою — від барокових, класичних і пізньоромантичних алюзій до жорсткого атоналізму і сонористики[ru]. Однак композитор уникає колажного зіставлення різних стилів, натомість прагнучи до їхньої інтеґрації й синтезу.
Музику для фільму написав Олександр Щетинський. Початково режисер і композитор планували уподібнити музику до традиційного жанру Dies Irae (лат.: День гніву), що є частиною католицької меси. Були написані шість закінчених інструментальних частин, названих відповідно до розділів латинського тексту меси: Dies Irae, Quantus tremor, Mors stupebit, Ingemisco, Tuba mirum, Lacrimosa. Композитор обмежився засобами симфонічного оркестру і не використовував ані тексту, ані вокалу. Музика не містила прямої ілюстративності й, зокрема, завдяки аванґардним стильовим прийомам парадоксально поєднувалася із назвами, апелюючи до принципів сюрреалізму, що цілком відповідало естетиці фільму і намірам режисера. Однак в процесі роботи автори вирішили використати лише дві музичні частини — Mors stupebit на початку фільму (на екрані — лише назва DELIRIUM) і Dies irae в кінці (титри). Під час розгортання дії фільму музика взагалі не звучить. Єдиний виняток — молитва-речитація священника, де використано текст Dies irae (в озвученні цього епізоду взяв участь сам композитор). Завдяки цьому початковий і кінцевий музичні фраґменти набули додаткового драматургічного значення: введення до «проблематики» фільму (ефект налаштування на відповідну естетичну «хвилю») і смислове узагальнення. Натомість молитва Священника цю проблематику конкретизує.
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 |
Las Meninas (епизод) |
 Зовнішні аудіофайли | |
|---|---|
 |
"Соната" Las Meninas |
Кияновська Л. Українська музична культура: навч. посіб. — Львів : Тріада плюс, 2008. — С. 294-297.
Коменда О. Музично-риторичні прийоми як засіб інтерпретації текстів Г.Сковороди у хоровій симфонії О.Щетинського "Узнай себе". Музикознавчі студії Інституту мистецтв Волинського національного університету імені Лесі Українки та Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. 2010. Вип. 6. С. 43-52.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
