Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Штефан Крчмері | ||||
---|---|---|---|---|
словац. Štefan Krčméry | ||||
Народився | 26 грудня 1892 Мошовці, Турчянске Тепліце, Жилінський край | |||
Помер | 17 лютого 1955 (62 роки) Пезінок, Братиславський край, Словаччина | |||
Поховання | Народний цвинтар у Мартініd | |||
Громадянство | Австро-Угорщина | |||
Діяльність | поет, літературний критик, перекладач, редактор, доктор філософії | |||
Alma mater | Факультет мистецтв Карлового університету[1] | |||
Мова творів | словацака | |||
Жанр | поезія, критика | |||
Конфесія | лютеранство | |||
| ||||
Штефан Крчмері у Вікісховищі | ||||
Штефан Крчмері (словац. Štefan Krčméry; 26 грудня 1892, Мошовці, Словаччина — 17 лютого 1955, Пезінок (нині Братиславський край) — словацький поет, літературний критик, перекладач, редактор, доктор філософії. Протестантський священик.
Народився в лютеранській сім'ї. З 1907 по 1911 навчався в лютеранському ліцеї в Братиславі, пізніше вивчав теологію (1911-1915).
Був капеланом, потім залишив проповідництво і працював як літературний критик, журналіст, історик, теоретик і організатор словацьких культурних і просвітницьких заходів.
З 1918 по 1919 їбув редактором «Národných novín», потім головним редактором «Slovenské pohľady», пізніше — секретарëм Матиці словацької. У 1922-1932 знову очолив оновлений журнал «Slovenské pohľady», пізніше редагував «Knižnica Slovenských pohľadov», «Slovenský ochotník», «Naše divadl» o, «Včielka» та інші словацькі журнали.
У 1930 в Карловому університеті отримав ступінь доктора філософії.
В кінці життя страждав на психічне захворювання. Кілька разів лікувався з лікарні в Мошовце.
Помер в 1955. Спочатку був похований в Братиславі, потім його прах був перенесений на Народний цвинтар в Мартіне.
Почав публікувати в 1913, співпрацював з декількома журналами.
Його найбільш важливими літературно-критичними і теоретичними роботами є двотомна історія словацької літератури: «150 rokov slovenskej literatúry», в якій описані всі більш і менш значні особистості XVIII-XIX століть.
Писав вірші. Займався перекладами.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.